lina’s poetry Поневолені душі в тілах без душі, Поневолені страхом найкращі з живих. У кайданках розстебнутих ходять сліпці, Лиш тому, що слову пустому повірили ті. А муки важкі виїдають життя, А сльози гіркі, наче зрада й брехня, А крики агонії — замість спокійного сну:…

This post (sticker, poll or similar) has no web preview. Open in Telegram

• 💋 1