ШІ мав звільнити нас від роботи, а приніс тільки втому та підпалені сраки.

День закінчився. Ти не копав траншеї. Не тягав мішки. Сидів і вайбкодив з Клодом.
І ввечері — мозок як віджата ганчірка. Сильніше, ніж після звичайного робочого дня до AI-ери.
Це не випадковість. Це називається AI brain fry.

Harvard Business Review опублікував свіже дослідження. Опитали 1500 працівників.
Один з семи каже: жонглювання кількома ШІ-тулзами виснажує мозок, плодить помилки і паралізує при ухваленні рішень.

Парадокс:
Коли ШІ забирає в тебе рутину - стрес падає
Коли ти наглядаєш за ШІ - стрес росте

Цитата, яка зачепила: "ШІ може бігти далеко попереду нас. Але ми все ще тут - з тим самим мозком, що і вчора".

Твоя продуктивність зросла. Від тебе чекають більше. Ти сам від себе чекаєш більше. А мозок той самий - 1.4 кіло сірої речовини, що еволюціонувала не для паралельного ревʼю трьох агентів.
Один агент відповідає за 5 секунд, другий за 50, третій за 5 хвилин — і ти постійно перемикаєшся. Кожне перемикання — втома. Маленька. Але за день їх сотні.
Плюс перфекціонізм. ШІ дає нескінченні варіанти покращення. Ще рефактор. Ще промпт. Ще ітерація. І ти не знаєш, де зупинитись.

Що робити:
1. Один таск - один інструмент. Не три вкладки паралельно.
2. Дедлайни собі і ШІ. Не "поки не буде ідеально", а "20 хвилин - і коммічу".
3. Питай себе: я зараз делегую чи наглядаю? Делегування - добре. Постійний нагляд - це нова робота, яку ти сам собі видав.

Перемагає не той, хто запустив 5 агентів одночасно. А той, хто знає, коли закрити вкладку.

А у тебе як? Помічаєш підгоряння в кінці дня?