❤️‍🩹 Червоне скрізь чорне. Спікер √5. Маргарита
"Ну що ти, Руда?
— А Руда пише вірші, поки очікує.
Як справи, Лишенько?
— Лишенько старається жити. Рухатися. Триматися за звичні речі, поки земля йде з-під ніг.
Так, давай, до зв'язочку.
— До зв'язочку. І до тих дрібних звичок, які змушують тримати контроль, коли все інше від тебе не залежить.
Світ ділиться на «до» і «після», але що робити, коли того самого «після» ще не видно, а є тільки сьогодні? Телефон у руках, очікування, тиша й нескінченні спроби не прокручувати в голові сценаріїв, яких ніхто не просив.
Крізь моменти мовчазного безсилля пробирається дівчинка Марго. Їй теж страшно. Вона не завжди знає, що робити, але продовжує жити.
А Руде Лихо пише. Прописує почуття, страхи й думки, які не завжди наважишся вимовити вголос. Іноді жартує, іноді мовчить, іноді вдає, що все під контролем.
Марго вчиться жити в невизначеності, а Руде Лихо — не перетворювати кожен страх на пророцтво.
Я не знаю, яким буде те саме «після». Але поки пишу — я тут. Поки знаходжу слова для того, що відбувається всередині, — маю спосіб не загубити себе.
Тож якщо запитаєте, як я, можливо, знову відповім, що пишу вірші.
Бо іноді це найчесніша відповідь, яку можу дати.
Маргарита — це офіційно. Руде Лихо — це по-справжньому.
А між ними — дівчинка, яка просто намагається дочекатися свого «після», не загубивши себе в сьогодні".