Чому американка з впливової родини зробила цю вочевидь брутальну і скандальну заяву? Замість співчуття у цій трагедії, замість того, аби звернути увагу на безправ’я українців і зловживання владою, які панують в Україні і призводять до таких подій — вона знущається над смертю людини. І фактично стає на бік тих, хто заганяв його, як дикого звіра і зрештою вбив. Навіть після смерті цивільна людина, яка не вчинила жодного зла іншому, заслужила у неї лише зневагу.

З християнської точки зору чи с позицій традиційних американських цінностей – свободи, демократії і прав людини, вчинок дочки Келога важко зрозуміти. Але якщо пригадати, ким є її батько наразі, де працює і які заяви він робив минулого місяця – позиція доньки виглядає дуже, скажемо так, корпоративно послідовною.

Для початку прояснимо: ані Келог-молодша, а ні її батько зараз не займають жодних офіційних посад в уряді чи Конгресі США: Кіт припинив повноваження спеціального посланника з врегулювання у січні 2026 року. Тому в серпні він приїздив до України як приватна особа на чолі делегації таких саме приватних осіб, яких у ЗМІ звуть «представниками бізнесу», «менеджерами недержавних фондів», «аналітиками та експертами». Тобто, попри дуже високий рівень прийому (він бачився навіть з Зеленським та Сибігою), пан Кіт Келог не представляв будь-яку державну установу США чи позиції діючої адміністрації. Це про те, ким Келог (разом з його донькою) не є.

📣А тепер про те, ким він є фактично. Келог офіційно працює у BGR Group, одній з найбільш впливових лобістських компаній США, і одночасно є членом її консультативної ради. Потрібно розуміти, що це комерційна організація, яка працює не «просто заради перемоги добра», але надає дуже високооплачувані послуги з політичного та бізнесового лобізму та піару. І не важко здогадатися, хто цього разу є замовником їхніх послуг – просто так такі люди не летіли б з цілою командою десанту в Україну.

А отже будь що, будь яку дію, сказане та не сказане Кітом Келогом слово варто сприймати саме у цьому контексті: людина на роботі, і його робота – захищати і просувати інтереси клієнта, режиму Зеленського. Та виправдовувати будь які його гріхи, помилки та злочинні задуми. Звідси і скандальна заява Келога на День Незалежності про нормальність і доцільність мобілізації жінок для військової служби в Україні.

Мабуть, більшість з нас саме тоді дізналися про існування дружини та доньки Келога – адже він (військовий генерал у відставці) навів їх у приклад, як тих, хто проходили військову службу в армії США, а отже, на думку Келога, він не бачить причин, чому б не призивати жінок в Україні.

Звісно, Келог не став вточнювати, що його дружина та донька пішли до армії США добровольцями, а НЕ БУЛИ обов’язково \ примусово мобілізовані – такої практики в США не було і немає. І ми б подивилися на реакцію американського суспільства, якби хтось спробував її запровадити. У США немає навіть обов’язкової строкової служби для чоловіків – її відмінили ще 1972 року.

Ну і, головне, обидві «десантниці» Келога «стрибали з парашутами» (це все його цитати) хіба що лише на навчаннях. Адже обидві займали тилові посади, не пов’язані з безпосередніми бойовими місіями та вогневими зіткненнями, і брали участь у іноземних війнах та окупаційних кампаніях, де США мали тотальну перевагу над супротивником.

Як з таких позицій можна розповідати українським жінкам, що це нормально для них – бути мобілізованими у країні, яка вимирає і палає у тотальній війні, з прямою перспективою потрапити на фронт і бути там з височенною вірогідністю вбитою та скаліченою – для нас загадка. Але для працівника вашингтонської лобістської контори з багатомільйонними чеками – це просто piece of cake. Як і для його доньки, що зве боягузом того, хто, на відміну від неї, мав піти на смерть.

До речі, до того, як заробити репутації безжальної відьми цим коментарем, вона намагалася пом’якшити специфічний ефект від людожерських заяв свого батька і висказалася «проти примусової мобілізації жінок», а за їх добровільне залучення до війни.