В мене зараз якийсь такий стан, що наче і хочеться малювать, а наче й стражать хєрньой, виходить, хочеться більше.
Від думскролінгу утягувати себе виходить вже, але останніми днями я жоско підсіда на майнкрафт і зараз практично нічого крім нього не роблю.
Сіблінг каже, що в мене просто стався гіпефікс на грі, а щоб переключитись на щось інше має буть інтересно. Дуже інтересно. Дуууже... І я почала пробувать провернути маневр з мізками, й цілеспрямовано шукати і включати собі спідпейнти, лайфхаки, історії художників, тощо.
"Ти є те, що ти споживаєш", все ж таки. Інтересів і фіксацій це теж стосується.
Даємо Кадавру пару тижнів і подивимось, куди нас заведе оцейво тойво...
Варіації Кадавра"...вона дуууже повільна..." Моя мама полюбляла цитувати моїх викладачок з моїх різних мистецьких напрямів, з різних часових відрізків життя. Це факт, але це завжди подавалось як докір, як зло. Я доволі швидко видихаюсь і дещо повільно відновлююсь. Можливо…
Також, колись мені ставили в докір, що я була інтровертивна. Я навчилась відкритості, комунікативності, людиноцентричності. Непогані речі, але це досягалося ціною фокусу на внутрішньому.
Нині, я вже роки і роки шукаю шлях назад, до того інтроверта, яким я була, який міг малювати або писати в будь-якому оточенні й не зважати на зовнішній світ.
Моя мама полюбляла цитувати моїх викладачок з моїх різних мистецьких напрямів, з різних часових відрізків життя. Це факт, але це завжди подавалось як докір, як зло.
Я доволі швидко видихаюсь і дещо повільно відновлююсь. Можливо, навіть не так швидко, як я звикла вважать, бо я можу не зважати або не помічати втому, нічого з цим не робити а то й взагалі витрачати ще більше сил, адже я "ще не зробила достатньо"
Але повільні рухи і дії зачасту призводять до швидших результатів. Чи, як мінімум, значно кращих, зі значно меншими втратами, ніж коли я намагаюсь швидить. Сповільнення дає місце уважності і якості. З часом, останніх може поступово стати більше, коли ти плекаєш їх, вилюблюєш, цінуєш... Натомість, нажаханий поквап жертвує ними всіма, й іноді, якщо пощастить, навчає відсікати зайве. Але не додавати – якості, цінності, душевності. Швидкість – теж цінна і потрібна річ, але не завжди можна і не завжди треба встрибнути в неї з розгону. А іноді, можливо, краще дати любові своїй повільності.
Тупа хуйня тупої хуйні під назвою "деякі законопроекти" відволікають мене від творчості... Хоча секундочку. Відображати реальність і впливати на неї – одне з сутностей творчості.
От знаєте, я дуже "люблю" прокрастинувати, і постійно шукаю способи, як уникати цієї пастки чи як вибиратись з неї швидше. І от зараз мені на думку спало наступне:
Чому б мені не прокрастувати малюванням?
Тож я планую запустити ✨реквести✨. Перевагу я надаватиму драконам, монстрам, незвичним істотам, але малювати я здатна будьщо і в якийсь момент можу схотіти намалювати людину, гнома чи ельфа, наприклад.
Тож якщо вам цікаво — абсолютно безплатно, в своєму скетчевому стилі, можливо — на папері, можливо — в діджиталі, хз коли, я намалюю ✨вашого✨ персонажа.
Приймаються персонажні листи, картинки-приклади, мудборди та/або більш-менш детальні описи словами, прямо тут в коментарях.
Варіації КадавраЗнаєте, що це? Це – потяг. Вірніш, його монстрофікація. Я любила свого часу малювати потяги у вигляді велетенських багатоногих істот. Зараз я цього не роблю, тому що не їздила потягами вже доволі давно. Але ось вам спогад про один з. Тудух-тудух. Тудух-тудух.…
Це — найтиповіший приклад того, як я полюбляю шукати форми і образи. Я давно не робила цього, бо хтось колись сказав мені, що так неправильно, і воно встрягло в мені, наче обломок списа під лускою... Тепер я хочу його позбутися, цього обломку.
(це були монстри для сеттінга одного дорогого друга. Він до списа не причасний, але я так і не довела монстрів до толку, нажаль))
В мене на думці був комікс. Луіс заборгував і вляпався в проблеми з чортом з великою палкою, і щоб його душу не забрали за борги чи ще щось хєрове не скоїли з ним, він прибіг до Френка, який чомусь, не пам'ятаю чому, міг убезпечити Луісову нікчемну жизульку... Здається, Луіс придумав продати свою душу цьому Френку, а Френку загалом було похєр майже на все, тож Луіс рішив, що з двух зол Френк буде меншим...
...Словом, хєр зна, що в моїй голові вертілось в ті часи.))))
ВА 
