Офтоп (хоча як подивитись).

Чим дальше, тим більше помічаю паніку серед людей, які залишились у тилу. Особливо в цьому, за давньою традицією, виблискують кияни. Якщо укриття не будують - погано, якщо будують - теж погано, бо пізно й мало, якщо світло не горить у крамницях та ресторанах - погано, якщо горить - теж погано, бо кияни відірвані від реалій та забули про війну.

З одного боку, це можна зрозуміти: терор масштабується, ракети летять, щодо скорого завершення війни навіть обіцянок немає... Але з такими дискусіями ми самі не помічаємо, як пожираємо один одного.

Для мене, як для бійця 5-ї штурмової Київської бригади і киянина Київ — особливе місто. Це серце країни й столиця, чиє ім'я гордо носить наша бригада.

Останніми днями бачачи постійні суперечки в тилу, хочу сказати одне: схаменіться! Справжня міцність держави — це не лише військо. Це єдність у владних кабінетах та серед звичайних українців. Припиніть витрачати сили на внутрішні розбірки. Ми маємо об’єднатися, щоб захистити Київ і всю Україну!

В обстрілах Києва винні росіяни та лише росіяни, а не хтось інший. Давайте про це пам'ятати.