я ненавиджу те, що у мене немає друзів і єдина людина, з якою я виходжу на вулицю — мама, і те в магазин. я маю багато знайомих, але друзів 0, хоча в вірті дохуч. і знайомитись я блять не можу через йобану соціофобію
я відчуваю себе великою на фоні інших. тобто, я низенька, за рахунок чого здаюсь меншою, але як тільки знаходиться людина менше 160, я відчуваю себе супер жирною на її фоні і через це мені просто неприємно спілкуватися з стрункими людьми блять
мені здається я сильно навязуюсь людям, або пишу дурницю, є деякі які ігнорують мене, майже всім пишу перша я, діалоги продовжую я, чому так? що зі мною не так, і я ні для кого не близька подруга, навіть для своєї найближчої подруги з вірту
я хочу бути всюди задіяним, щоб не мати ні на що часу. мене просто дратує те, що я деградую і навіть маючи чим зайнятись (наприклад навчання) все одно ніхуя не роблю, а якщо матиму багато проєктів у вірті і друзів, нічого не встигатиму, але не відчуватиму себе нікчемою
