Гірниче пуття

Гаряче вугілля у грудях гуде —
Кров у судинах давно почорніла.
З іржою волосся, неначе руде.
Шахта — наш дім, вона ж і могила.

Під товщами ґрунту ми живемо —
Не бачимо днями ми сонця заграву.
Спускаємось ревно на шахтове дно.
Гра в небезпеку — це наша забава.

Вугілля, вугілля — шлях не для всіх.
Ми покладемо в цій шахті здоров’я.
Вугілля, вугілля — буде наш гріх,
Коли не обмиєм вугілля ми кров’ю.

28 вересня 2026,
Львів

#вірші #західнодонбаські_вірші