Український Свідок

Росіяни спробували пролізти в тил ЗСУ через газову трубу довжиною 26 кілометрів. Окупанти повзли під землею по 5–6 діб на електросамокатах і дитячих машинках, але вилізли просто під стволи штурмовиків «Шквалу» з полку «Арей». Двоє бійців, які до війни провели 20 років у в'язниці, понад 40 днів тримали цю ділянку: підривали виходи з тунелю гранатами, зачищали посадки та відбивали накати. Загалом під час цієї операції «Арей» запакував у полон 54 росіян — від рецидивістів із «Чорних вовків» до ветеранів ВДВ.

Як лише четверо бійців «Шквалу» переконали 30 росіян, що проти них стоїть ціла рота, і змусили їх скласти зброю? Що наші хлопці відповіли пораненому двійнику Пригожина, коли той запропонував викуп за своє життя? І чому армія РФ почала крити мінометами бліндаж із власними ж полоненими солдатами?

Про підземний наступ, допити найманців та історію екс-в'язнів на нулі — дивіться у новому відео Ukrainian Witness 📲

Зачистка Степногірська бійцями ГУР «Артан» — це тижні боїв у будинках, завалені підвали та 10 кілометрів пішки під цілодобовими дронами й морозом. Щоб просто зайти на позиції, розвідники пробивалися два тижні.
В умовах жорсткої економії бійці топили сніг, щоб отримати питну воду, та заварювали чай із «Холсом». А в самих будинках точилися бої впритул — росіянам на голови скидали рюкзаки з 40 кг вибухівки, стріляли через отвір у стелі та забрали БК, який окупантам скинув їхній же FPV-дрон.

Що боєць із позивним «Санек» обіцяв побратиму, якого притиснуло бетонною плитою? Як розвідникам вдалося зачистити 8 російських десантників через один отвір у стелі? І як бійці «Артану» винесли з Степногірська не лише трофейний прапор розвідки ВДВ РФ, а й кота Тімона?

Дивіться у новому інтервʼю Тетяни Демух на Ukrainian Witness!

«Чому ви дивуєтесь тому, що нормальні й фахові люди пішли з держслужби, а "герої" плівок НАБУ прийшли й готові працювати безкоштовно?»

Засновник Ukrainian Witness Віталій Дейнега у своїй новій колонці для «Української правди» пише про те, чому держава втрачає професійних людей і до чого це зрештою призводить.

Про те, як збудувати інституції, де працівникам є що втрачати, і чому без ринкових зарплат нас чекає ще багато корупційних скандалів 👇🏻

Повний текст

За день до публікації цього відео росіяни 8 разів уперіщили по Словʼянську: вбили цивільну людину, ще п’ятьох поранили. Пошкоджено 5 багатоквартирних і 22 приватні будинки, цех, гаражі, авто — під цей же удар потрапила й тату-студія дівчини з нашого репортажу.

Слов’янськ і Краматорськ опинилися всього за 13 кілометрів від лінії фронту. Росіяни давлять по 20 штурмів на день, щодня скидають авіабомби за 20 000 доларів по житлових кварталах, FPV-дрони влітають просто у вікна під’їздів, а потяги сюди більше не ходять. Поки бійці 1-ї бригади ДШВ стримують росіян, місто виживає без світла та зв’язку, а цивільні продовжують ходити на пілатес і бити тату просто під гул ворожих безпілотників.

Чи втримається Слов’янськ і чи загрожує місту доля Покровська? Як це — робити татуювання або проводити тренування, коли над головою збивають дрон? Навіщо росіянам траса на Ізюм та річка Сіверський Донець? І як довго місто зможе тримати таку ілюзію нормальності?

Новий репортаж Ukrainian Witness

Під Добропіллям логістика повністю випалена — росіяни підняли хмари FPV-дронів, які полюють на будь-яку броню та усе живе на дорогах. У місті Білозерське бійці 15-ї бригади НГУ «Кара-Даг» та знімальна група Ukrainian Witness натрапили на 80-річного хворого дідуся з дружиною та кішкою — людей, до яких через постійні обстріли так і не змогли пробитися волонтери. Це відбувалося в умовах, коли українські військові щойно розгромили масований штурм із 50 машин РФ на Добропільському районі напрямку. Після чого росіяни почали системно нищити транспортні шляхи роями дронів на оптоволокні та КАБами-500.

Знімальна група виходила з міста понад 5 кілометрів пішки сутінками під постійною загрозою з неба.

Чому цивільні, які вже виїхали у безпечний тил, раптом повернулися назад під авіабомби? Як вижити у місті, де росіяни випалюють усе живе? І як знищена логістика та хмари FPV вплинуть на оборону всього Добропільського напрямку?

Дивіться у новому відео на нашому YouTube-каналі

Морпіхи 40-ї бригади застосовують безпілотні катери «Баракуда» у Чорному морі та протоках Дніпра, підходячи впритул до окупованого берега Херсонщини. Робот здатен нести до 16 FPV-дронів, 500 кг вибухівки або термобаричні установки. Борт виконує окремі спецзавдання: мінування проток, висадку дронів, евакуацію поранених або камікадзе-удар по росіянах у морі, на річці та Кінбурні. Навіть витримавши 15 прильотів FPV під кулеметним вогнем і РЕБ, катер залишається на ходу та знищує позиції РФ.

Як замінити 7 бійців безпілотним катером і підходити впритул до ворожого берега під щільним вогнем? Що відчувають оператори, коли робот після 15 прильотів FPV все одно доходить до цілі та підриває 300 кг тротилу на позиціях РФ? Як витягти пораненого побратима з острова, куди не пройде жоден човен із людьми? І що станеться, коли в одну операцію одночасно вийдуть 10 таких катерів із 80 FPV-дронами на борту?

Дивитись на нашому YouTube-каналі 📲

Дві групи по троє бійців, серед яких Золотар, Мага та Лис, долають пішки 12 кілометрів під дощем зі снігом, аби зайти на закріп ворога. Просування відкритою замінованою місцевістю від початку фіксує ворожий розвідник. Окупанти запускають карусель FPV-дронів на оптоволокні з інтервалом у 10 секунд та наводять три стволи 152-мм артилерії. Накриті мінометним вогнем, штурмовики збивають FPV зі стрілецької зброї та 40-мм гранатометів «Форт», після чого ховаються на руїнах села, де боєць Юрій «Золотар» отримує важкі поранення і гине під повторними прицільними ударами дронів.

Як відкотитися в лісосмугу, коли поранений двоюрідний брат залишається прикривати відхід? Як командиру бачити через камеру дрона-розвідника загибель брата й водночас виводити інших поранених бійців? І що змушує бійців після лікарні знову йти на цю ж ділянку — аби витягти тіло Золотаря та добити окупантів у підвалі?

📲 Дивитися на нашому YouTube-каналі

Росіяни підірвали мости у Дружківці, щоб заблокувати логістику наших підрозділів на цій ділянці. Дорога на Дружківку під постійною атакою FPV-дронів на оптоволокні, які залітають на десятки кілометрів. У місті стирають житлові квартали.

Поки в сусідньому Краматорську за лініями «зубів дракона» все ще працюють кафе, Дружківка перейшла у режим виживання. У місті на 5 тисяч жителів немає жодної аптеки, а деякі з наших співрозмовників досі не розуміють причин війни і не хочуть виїжджати. Вони намагаються триматися за побут, доки над їхніми головами гудять FPV-дрони, а фронт підійшов впритул.

Дивитись репортаж 📲

Ян «Август» Данілко — 27-річний військовий бригади «Азов», який повернувся до України у червні 2025 року після трьох років російського полону.

Пройшовши бої за Маріуполь, він опинився в епіцентрі теракту в Оленівці, де отримав важкі поранення — втратив ногу та око. Він був у катівнях Донецька, Таганрога та Пермського краю.

Чому російські слідчі допитували його з перегаром та страхом перед «нігтями»? Як можна вивчати німецьку мову під крики катованих у сусідніх камерах? Та як вижити в системі, де тебе викреслюють зі списку на обмін лише тому, що ти не вліз у КАМАЗ?

Дивіться у новому інтервʼю на нашому YouTube-каналі.

Службу в армії Михайло Драпатий почав у 72-й окремій механізованій бригаді, що зараз носить ім’я Чорних Запорожців. На момент вторгнення у 2014 командував 2-им механізованим батальйоном. У складі цього підрозділу захищав Маріуполь. На знаменитому відео, де БМП на повній швидкості перелітає вуличну барикаду - це батальйон повертався із завдання і першою машиною керував якраз Драпатий.

Під час рейду уздовж кордону з Росією 1-ий та 2-ий батальйони бригади опинилися в оточенні. Драпатий вирішив іти на прорив, щоб вивести бійців. Разом із ним вийшли також захисники із 24-ої та 79-ої бригад.

На момент повномасштабного вторгнення служив заступником командувача Об'єднаних сил ЗСУ з підготовки військ. Уже 17 березня призначений заступником командувача Оперативного командування «Південь» та командувачем Управління військ «Південь», що згодом увійшли до складу Оперативно-стратегічного управління військ «Херсон» («Таврія») - це ОСУ зупинило наступ росіян на Кривий Ріг, а згодом звільнило Херсон та правобережя області.

Після цього Драпатий керував ОТУ «Харків», а у листопаді 2024 року очолив Сухопутні війська. 20 травня 2025 року росіяни вдарили по полігону Сухопутних військ. 1 червня Драпатий подав у відставку. Після цього його призначили Командувачем об’єднаних сил ЗСУ.

У Збройних Силах України буде новий Головнокомандувач. Олександра Сирського на цій посаді замінить Михайло Драпатий. Ось що треба знати про нового очільника ЗСУ.

Генерал-майор Михайло Драпатий із червня 2025 року був командувачем Об’єднаних сил ЗСУ. До того керував, зокрема, ОСУВ «Дніпро», Сухопутними військами, ОТУ «Луганськ» та «Харків». Повний лицар ордена Богдана Хмельницького і має Хрест бойових заслуг.

Драпатому 43 роки, він з Кам’янця-Подільського. Професійний військовий: навчався у Харківському інституті танкових військ та двічі — у Національному університеті оборони. Вдруге — вже для управління військами на стратегічному рівні. Навчання закінчив із відзнакою. Тоді ж, за інформацією видання «Бабель», Драпатий міг очолити Сухопутні війська. Але їхнім керівником залишився Олександр Сирський.

Поки росіяни під Новопавлівкою звітують про контроль над сектором, просто у них під носом піхотинець 42-ї ОМБр на позивний Лимон провів 120 днів у вузькій «норі». Доїхати туди через заблоковану логістику машини не можуть місяцями, залишаючи бійців у повній ізоляції.

Після першого БЗВП «Лимон» пішов у СЗЧ, але згодом його затримали та вдруге відправили на навчання, після чого він потрапив до 42-ї бригади. Чотири місяці в «норі» під Новопавлівкою стали для нього особистим випробуванням на міцність. Вихід із позицій виявився найскладнішим етапом: шлях розтягнувся на 6 діб повзком під прицілом дронів через мінні поля та високу траву.

Що змінюється в людині, яка спочатку намагалася втекти від війни, але зрештою опинилася в самому її епіцентрі? Яку ціну довелося заплатити за шість днів у «сірій зоні» та про що Лимон досі не наважується розповісти своїй матері?

Дивіться у нашому новому відео 📲

🤬 Сьогодні вночі росія здійснила одну з наймасованіших балістичних атак на Київ

Ворог випустив понад 40 ракет різних типів, з них більшість по столиці, та 120 ударних дронів.

Станом на зараз у Києві та в області відомо про одну загиблу людину, ще 16 отримали поранення.

Мала Токмачка давно перестала бути просто точкою на карті — це вісім квадратних кілометрів випаленої землі, де боротьба йде за кожен метр. Поки окупанти брехали своєму командуванню про контроль над селом, а російські генерали малювали на картах переможні стрілочки, Сили оборони зробили майже неможливе.

Група ССО мала зайти на два тижні, але залишилася на позиціях на 48 днів. Як вижити, коли логістика фактично зупиняється і евакуація майже неможлива? Що відчуває командир, який під щоденними танковими обстрілами змушений обирати між спробою забрати тіла полеглих побратимів і безпекою своєї групи?

Дивіться у цьому відео, як виглядає справжня війна!

Історія Героя України - прикордонника і розвідника з підрозділу "Срібна трійка" бригади "Помста", який пройшов крізь найважчі бої у Білогорівці та Серебрянському лісі. Це розмова про надлюдську стійкість, професійний шлях військового та унікальний досвід виживання, який тепер допомагає готувати нове покоління захисників.

У цьому відео наш герой ділиться особистим досвідом перебування в оточенні, розповідає про тактику виживання під щільними обстрілами та згадує неймовірні випадки порятунку побратимів. Ви почуєте, як бійці рятували одне одного після влучань у бліндаж, як аеророзвідка допомагає заводити групи на позиції та які надзусилля потрібні для евакуації поранених. Снайпер також відверто говорить про психологічну стійкість, адаптацію до бойових умов та про те, чому обмежено придатні воїни добровільно повертаються на передову. Він детально пояснює, як влаштована підготовка новобранців, як долати страх перед невідомістю та чому якісна тактична і медична підготовка є запорукою збереження життя на полі бою.

У Києві зафіксовані пошкодження на понад 20 локаціях, і переважно це звичайні житлові будинки, — Зеленський

Також руйнувань зазнали станція швидкої допомоги, науковий інститут, готель, підприємства.

Станом на зараз відомо, що 13 людей, на жаль, загинули від російського удару. Ще більше 90 людей були поранені.

Загалом цієї ночі Росія випустила по Україні більше 70 ракет різних типів, майже половина з яких балістичні, і майже 500 ударних дронів, в тому числі реактивні «шахеди». Основний удар був спрямований саме на Київ.

Мала Токмачка — крихітне село на Запоріжжі, яке російська пропаганда "захопила" вже десятки разів. Але реальність для штурмових груп окупантів виявилася смертельною пасткою. Командування РФ кидає сюди колони бронетехніки, іноземних найманців та свіжі резерви, і вони безслідно зникають у степу. Чому дрібний струмок став для загарбників непрохідним бар'єром, а власні командири під дулом автоматів заганяють солдатів у танки?

Воїн 118-ї бригади після 123 днів в окопах без жодного зв'язку з домом розповідає про те, як насправді тримається ця оборона. Як виглядає танковий бій на дистанції 700 метрів, коли екіпаж під обстрілом вистрілює свій останній снаряд? Що змушує ворожих солдатів кидати автомати та бігти 10 кілометрів під прицілом нашого дрона?

Дивіться у новому відео!

🔥 Залізничного мосту через Північнокримський канал в Криму більше не існує – ССО

Підрозділи Middle Strike Cил спеціальних операцій у взаємодії з підпільниками Рух опору Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України знищили залізничний міст через Північнокримський канал, у тимчасово окупованому Криму, поблизу села Роздольне.

Це була стратегічна військово-логістична артерія окупантів. Об’єкт був частиною транспортного коридору для переміщення вантажів, ресурсів і військово-матеріальних засобів у двох ключових напрямках: із території рф через Крим – для забезпечення угруповання військ на південному напрямку, а також усередині півострова – для підтримання функціонування кримської військової інфраструктури.

Бійці 108-ї бригади ТрО провели на позиціях 109 днів. Поки інші підрозділи переміщували, цю групу не могли евакуювати через складну логістику. Щоб вижити у напівоточенні, військові фільтрували дощову воду та забирали пайки у ліквідованих росіян. Окупанти труїли їх газом, вважаючи, що на позиції стоїть елітний спецназ.

Про цю історію ми дізналися від Любові — дружини бійця Антона. Подивіться, як змінився його вигляд між 70-м та 109-м днями на позиції. Саме публічна боротьба дружини допомогла вибити наказ на важкий триденний відхід під обстрілами.

Наразі Любов чекає на результати розслідування від військової омбудсменки Ольги Решетилової. Ми також надіслали запити до Генштабу, сил ТрО та військової омбудсменки щодо ситуації з провізією. Відповідей на момент публікації немає — ми оприлюднимо їх на наших сторінках, щойно отримаємо.

Всі деталі дивіться у нашому відео 🔗

❗️Близько 19-ї години 16 червня 2026 року сталась авіакатастрофа фронтового бомбардувальника Су-24М, — ПС ЗСУ

Екіпаж Су-24М – льотчик та штурман – виконував завдання на Хмельниччині.

На жаль, обидва льотчики загинули. Щирі співчуття родинам майора Загарулька Богдана Григоровича та старшого лейтенанта Бабенка Богдана Олександровича 🕯️

Причини та обставини катастрофи встановлюються.