29-30 вересня 1941 року в київському урочищі Бабин Яр нацисти здійснили один із наймасштабніших масових розстрілів часів Голокосту. За два дні було вбито майже 34 тисячі євреїв Києва. 

Загалом за час нацистської окупації до 1943 року жертвами розстрілів у Бабиному Яру стали близько 100 тисяч людей – здебільшого євреїв, але також ромів, українських націоналістів, членів підпілля, військовополонених і навіть пацієнтів розташованої неподалік психіатричної лікарні.

Сьогодні Україна у співпраці з міжнародною спільнотою послідовно відновлює історичну правду та забезпечує гідну пам’ять про загиблих. 

Водночас право на пам'ять про варварські злочини нацистів виборювалося ще задовго до відновлення незалежності України. Радянська влада десятиліттями замовчувала правду про масове вбивство євреїв у Бабиному Яру та перешкоджала належному вшануванню жертв Голокосту. 

Український рух за повернення правди та пам’яті став особливо помітним під час “Відлиги” 1960-х років. 

Український письменник Анатолій Кузнєцов створив документальний роман “Бабин Яр”, заснований на власних спогадах дитинства. Цей твір розповсюджувався здебільшого самвидавом, всупереч заборонам і обмеженням радянської цензури. 

29 вересня 1966 року, у 25-ті роковини трагедії, інший відомий український письменник Іван Дзюба виступив на стихійному мітингу в Бабиному Яру, закликавши українців та євреїв спільно протистояти радянському безпам'ятству та шовінізму.  Ця спонтанна і смілива промова порушила багаторічне замовчування трагедії радянською цензурою та стала важливою віхою в русі українських шістдесятників і дисидентів.

Відновлення незалежності України дало можливість повернути Бабиному Яру його належне місце в національній та європейській пам’яті про Голокост.

На жаль, у 2022 році російська агресія знову зробила Бабин Яр місцем, якого безпосередньо торкнулася війна. 1 березня 2022 року Росія завдала ракетного удару по району Бабиного Яру. Через два з половиною тижні російський обстріл Харкова забрав життя Бориса Романченка, який пережив чотири нацистські концтабори. Численні пам’ятники Голокосту були пошкоджені російськими ударами. Розглядаємо ці дії як продовження війни Москви проти правди та пам’яті.

Протягом багатьох років Москва використовує історію як інструмент агресії, маніпулюючи пам’яттю про Другу світову війну та боротьбу з нацизмом для виправдання війни проти України. Цим маніпуляціям має протиставлятися спільна робота в Європі та за її межами задля збереження правди про минуле, засудження політизації сторінок минулого та використання їх задля виправдання сучасних звірств.

85-ті роковини трагедії Україна також відзначає під постійними російськими атаками. 

Для України урок Бабиного Яру має конкретний зміст: масові злочини мають бути названі своїми іменами, їхні виконавці та організатори мають нести відповідальність, а спроби приховати, заперечити чи виправдати такі злочини мають отримувати рішучу протидію. Саме в цьому полягає сенс гасла “Ніколи знову!”

Світла пам’ять усім жертвам Бабиного Яру.