Іванка — це казка, добра казка, де смілива дівчина виривається з регламентованого життя та спішить назустріч пригодам. Вона була носійкою кращого альтернативного буття. Здавалося, що в неї стільки життя, що вистачить на всіх нас. Навіть війна не здатна була позбавити її доброти, яку вона в собі зберігала. І ділилася з нами. Її доброта була казковою — у нашому світі такого не знайти. Вона була такою справжньою, вільною, сильною. Ідейна шукачка пригод, дослідниця навколишнього, велотоваришка, фанатка мумі-тролів. Іванка велику частину свого життя присвятила роботі з дітьми, але вона не вважала себе ані вихователькою, ані тьюторкою — вона була «подругою дітей». Комусь обов’язково доведеться написати казку про Гайку, щоб Іванка й надалі залишалася подругою дітей. Будь ласка.

Але я точно знаю, що Іванка зараз у мумі-долині, катається на велосипедах із мумі-тролем та його друзями й готується до нових пригод. Нам лише залишається вічно чекати вісточки від неї.

💔🏴