🐺 Павел Саско, заступник гейм-директора Cyberpunk 2077 у CD PROJEKT RED, ділиться спогадами про «Відьмак 2: Вбивці Королів» та своїм шляхом у студії:

15 років тому, сьогодні, вийшла гра «Відьмак 2». Ця гра, мої чумби, — причина, через яку я приєднався до CDPR.

🤝 Лето з Ґулети — антагоніст, який не є злодієм. Те, що робить його таким, — це кодекс, який він зберігає під шаром жорстокості. За роки до подій гри, у лісах Ангрена, Ґеральт урятував йому життя. Коли їхній бій закінчується в ельфських лазнях у «Відьмаку 2», Лето стоїть над зламаним Ґеральтом і не вбиває його. «Тепер ми квити». Він повертає борг і йде. Один цей момент говорить про нього все.

У 2013 році я займався дизайном битви за Кер-Морен для «Відьмак 3: Дикий Гін», і я зробив так, щоб Лето міг повернутися додому. Його присутність у попередній грі справила настільки сильне враження, що я хотів, щоб гравці, які відчувають так само, як і я, отримали винагороду. Якщо ви пощадили його у «Відьмаку 2», він стоїть біля воріт останньої фортеці відьмаків, коли прибуває Дикий Гін. Він б’ється поруч із Ґеральтом, Ламбертом, Ескелем і Весеміром. Милосердя, яке ви проявили в іншій грі, на іншому рушії, за інших обставин, стає причиною того, що друг стоїть у вас за плечем, коли світ добігає кінця.

З ювілеєм, «Відьмак 2: Вбивці Королів». Дякую за двері, які ти відчинив. ❤️