День людей, які чомусь не пішли «жити своє життя», а вперто лізуть у чуже горе, розгрібають чужі проблеми, підтримують військо й ще примудряються за це дякувати іншим.

І от питання дня:
волонтер — це той, у кого багато сил, чи той, хто просто не може спокійно дивитися, як усе валиться без нього?
І чи це взагалі вибір, чи легка форма діагнозу «мені не все одно» з хронічним загостренням?

Зі святом усіх, хто «просто допомагає трохи, поки є можливість».
Світ реально тримається на ваших «та хто, як не ми?»