Вітаю вас любі чатерси. Дідові сьогодні набагато краще, кашель ще є, температури немає, шмарклі ще є. Нас вивозили в місто на годинку, комусь в магазин, комусь побачитись із близькими які приїхали в місто, комусь просто на пошту (як мені). Отримав ліки від Сандри 😘, сходив в магазин і купив Тархуна, давно хотів згадати смак дитинства, ще купив карабін для рукавичок, робочі рукавички для усіляких незапланованих заходів типу, ранкові відтискання від землі чи допомога в будівництві чогось. Поки чекав коли інші закінчать свої справи, купив маленьку піцу та каву в місцевій пекарні, кава для ЗСУ - безкоштовно. Взагалі СМТ маленьке і воно було окуповано у 22му, багато хто "повноцінно" відчув, що таке рузкій мір. Здебільшого в магазинах, навіть будівельних - літні жінки. І я культурно офігів, з того як вони дивляться на військових, порівняно з тим, що можеш побачити в тому ж Києві. Одна сімейна пара підійшла до нас біля вантажівки і пригостили домашніми пиріжками, потім я збагнув, що сьогодні "гробки" і стало трохи сумно. З іншого боку, в певній мірі їх розумію, бо для них, ми, люди у військовій формі, це була і є остання надія. Наразі повернувся в штаб, бо тут тепліше, є ноутбук з інтернетом і трохи тиші. Якось так, а як ваші вихідні?