Мертві приходять до мене в ночі.
Стоять і мовчать крізь пітьму пливучи
Брюс, Воротар, Німець, Віст, і Прораб
Дрон і арта, вагнер, розстріл і фаб.

Мертві не йдуть із думок ні на мить
Мертві мовчать поки совість кричить
Мертві не йдуть хоч би що ти робив
Смерть бо то вирок всім проджектам див

І жоден масштаб жодний твій праці день
Невпинно підводить до мертвих очей
Життя в них же більше за твої рядки
За твої надії, благання, думки

Крізь цвинтар історій ти йдеш день за днем
Ззовні то ліс, в серці ж - мертвий олень
Господарі лісу й думок вже не тут
Бо смерть - то найбільший життя реститут...