Пролог
Нічозірка йшла на горі та вдалені побачила ще котів, вона почала йти швидше. Коли підійшла ближче коти її побачили.
-Вітаю Нічозірко,-нявкнув один з них.
-Привіт Вітрозір,-привіталась провідниця з котом.
Третя кішка глянула на неї.
-Ви теж бачили це й сон? Нам ще ніхто ніколи не посилав сни, це міг бути хтось могутніший чим ми,-промуркотіла та, але голос тримтів.
-Так, Зірка. Це було дуже дивно, тому ми і зібралися тут,-відповіла Нічозірка.
-Що ви бачили?-спитав провідник-Я бачив крила і потім почув голос "Ви дізнаєтесь, він переродиться. Але невже світло допоможе перемогти зло?".
Очі провідниці розширились, що це за дивне призначення було? Далі почала говорити Зірка:
-Я бачила голуба, він літав, але потім тьма поглинула його..,-та замовчала-потім я теж почула голос "вона буде послана з висоти, але чи зможе вона перемогти тьму?".
Нічозірка глянула в низ на клани.
"-Тьма? Зло? Невже.. те що мені
1
приснилось, це і є зло? Ні! Не може бути."
-То який сон був в тебе?-запитав Вітрозір.
Провідниця повернулась до реальності та глянула на провідників.
-Мені приснилось, як ворон сидів на горі та дивився на всіх зверху, а потім теж почула слова. "Її душа потребує помсти, але чи зможе вона це переборити?",-провідниця замовкла.
-Це все дуже дивно.. все що ми бачили. Це не можуть бути наші коти? Або ж навіщо послали нас ці сни,-сумно сказала Зірка глянувши на клани.
-Я не знаю. Але нам треба розібратися, поки ми не дізнаємось, що це. Нікому не говорити,-нявкнув Вітрозір та дістав кігті вцепивши їх в землю.
-Нікому,-повторила Нічозірка.
-Думаю, нам треба розходитись. Здається нас вже запідозрили,-сказала Зірка та вказала на котів які стояли позаду Нічозірки.
2