21 лютого - міжнародний день рідної мови.

Мова має значення, українська - подвійне значення. Це чудово зартикулював сл. п. Василь Іванишин, наводячи оригінальні аргументи:

"Ті, що не вважають мову за одну з найважливіших етнічно-національних ознак, здебільшого оперують двома прикладами: ірландці і євреї. Зауважимо, що ірландці зробили найбільший внесок у європейську цивілізацію і культуру саме тоді, коли вони ще користувались своєю мовою, а пізніше славились хіба тим, що постачали для англійської культури і науки, так би мовити, ірландських Гоголів і Остроградських. Домігшись незалежності, вони оголосили ірландську мову державною і роблять усе, щоб вона повернулась у всі сфери мовної комунікації.
Що ж до євреїв, то вони справді впродовж своєї історії користувались чужими мовами (арамейською, сірійською, ладіно, ідишем та ін.), але вони ніколи не відмовлялися від івриту – мови своєї релігії – цієї, за словами В. Жаботинського, батьківщини євреїв. Майже 2500 років ця мова вважалась мертвою, але саме її було відроджено і вдосконалено до рівня сучасних мовних стандартів. Сьогодні це мова воскреслої єврейської держави, мова консолідації громадян цієї країни і євреїв усього світу.
Утрата мови, денаціоналізація народу зводиться на «дезорганізацію суспільства, аморальність, спідлення» (О. Потебня). Цікаво було б провести соціолінгвістичне дослідження: встановити відсоток українськомовних та неукраїнськомовних злочинців в Україні. Гадаємо, що ця статистика дала б неабияку аргументацію на користь українізації України."