Саме так гидко мені було лише одного разу.

Якось два кадри вирішили похуліганити. Вони невдало здійснили підпал церкви московського патріархату на Десятинній, щиро вважаючи її за ларьок. На їхній захист була організована акція "Свободу архітекторам".

Праві не могли бути осторонь, бо йшлося про ветеранів і московську церкву. Ліві мусили використати момент, бо йшлося про церкву (на першому фото).

Усе це злилось у гидкому симбіозі доволі велелюдної мирної акції.

Так от. Можна як завгодно ставитись до Ірини Фаріон - ненавидіти, любити, зневажати, обожнювати. Можна не розділяти її методів, різкості, хамства; вважати агентом і рукою кремля.

Але зливатись у гидкому симбіозі з ліваками (на другому фото), тішитись звільненню і кримінальній справі? Це як писати заяву в поліцію на своїх чи подавати в СЗЧ.