Повернення українських біженців – незворотне.

ООН каже, що 76% з них мають намір повернутися додому. 15% заявили, що твердо вирішили.

Не дивно, у людей діє етнічний інстинкт, банальна ностальгія. Хотіти жити серед тих, хто схожі на тебе, природно.

Багатьох може обурювати, що поки одні ризикують життям в ім'я Батьківщини, інші постять селфі з міст Заходу. І я розумію ці емоції.

Та яка нас може очікувати альтернатива поверненню біженців? Для відновлення економіки потрібен значний людський капітал. Всілякі арестовичі думають, що простіше і дешевше завести мігрантів. Очевидно, ніхто з Європи не приїде. Це буде у кращому випадку Середня Азія, яка безкінечно далека від України цивілізаційно, мовно, ментально. Ми природно отримаємо узбецько-таджикську "державу в державі" (як у рф), а відповідно – міжетнічну напругу. Цього нам після війни точно не треба.

Як націоналіст, вважаю Україну рідним домом українців всього світу. Кожен, хто мав об'єктивні підстави для виїзду, має повернутись. Потрібні умови і для повернення земляків, які виїхали задовго до війни. Україну – українцям. А етнічного різноманіття у нас і так достатньо.