🇺🇦 Будувати Соборну Україну за допомогою правильних інституцій (I)

Соборність – слово з шармом давнини, яким позначаємо єдність українських земель (церковно-слов'янською «собор» – зібрання). Минуле минулим, проте будувати нашу єдність треба в сучасності, реагуючи на сучасні виклики.

Отже, мета: забезпечити зчеплення національного суспільства, пов'язати між собою тисячею невидимих ниток всі області України. Засіб: міцні суспільні інституції.

Про що йдеться? Інституція як така – це осередок людей, які роблять разом щось протягом довгого часу (від сім'ї аж до уряду). З такої взаємодії народжується система стійких зв'язків, норм. Або навіть традиції, які поважає вся нація. Можна використати слово «інститут», а не «інституція», але не хочу, бо за совковою звичкою багато людей подумає про університети.

Чому це важливо? Бо інституційна влада – велика потуга.

Негативний приклад. Потужні інституції олігархату, що змушують уряди світу робити буквально будь-що. Коли ти створив кілька правозахисних організацій, пару профспілок, один еко-рух та багато інфоресурсів, і ці структури працюють в одному ідеологічному напрямку, то з часом це все починає виробляти силове поле. Ти створюєш запит серед суспільства на ідеї, які вигідні тобі, а потім змушуєш владу виконувати «волю народу».

Інституційна влада діє ефективно. Тільки у чиїх інтересах?..

У модерному суспільстві олігархічні інституції буквально не зустрічають конкурентів у впливі на державу. Церква? Послаблена і відсторонена від суспільних процесів. Незалежні громадські організації? Якщо на їх вплив не дасть гроші зацікавлена особа, то з ними ніхто рахуватись не буде. Які ще є видні суб'єкти... Не приходить в голову.

Але є позитивний шлях – об'єднати зусилля держави, націоналістичного руху та попрацювати над побудовою організованого суспільства, в якому інституції націлені на національну єдність, діалог та інтереси самих українців. Не на інтереси олігархату чи чужої держави.

Далі розбиратиму в наступному моєму дописі. Тут не все так просто.