У 18 років Микола Сєров із Сіверська пішов на строкову службу, а під час повномасштабної війни пройшов шлях від сапера й штурмовика до оператора БпЛА. У серпні 2026 року 23-річний військовий дістав поранення в Рай-Олександрівці на Донеччині та дві доби залишався в бліндажі. Побратими пронесли його сім кілометрів пішки до медиків, однак серце Миколи зупинилося.

Про дитинство, бойовий шлях та останні дні життя розповіла Суспільне Донбас його мати Вікторія.

«Позивний «Бармен» з'явився в Миколи під час служби у 54-й бригаді. До цього він мав псевдонім «Ангел». На запитання про походження нової назви син жартував: «Вмію наливати, але не вмію випивати».

Миколі Сєрову було 23 роки. 1 вересня 2026 року його поховали в Харкові на міському кладовищі № 18. У військового залишилися мати, батько, бабуся та старший брат.