Сьогодні все більше ветеранів і ветеранок російсько-української війни після реабілітації та протезування повертаються до цивільного життя і кожен з нас принаймні раз поринав глибоко в роздуми: а як реагувати, якщо я зустрів на вулиці військового з протезом?

Чи доречно відразу відвертати погляд, щоб не створювати зайвих незручностей? Чи може, краще миттєво кинутися допомогти ⁉️

У цьому дописі ми нарешті розповімо вам, як правильно діяти 🇺🇦

1) Не відвертайте погляд і не опускайте очі

Багатьом військовим стає дуже неприємно, коли цивільні просто ховають погляд і вдають, ніби нікого не помітили🫣 Це створює відчуття ізольованості, й бійцям може спасти на думку, що ви цураєтеся їх. Крім того, чимало захисників може розтлумачити такі дії як байдужість.
Але водночас розглядати військового з протезом занадто прискіпливо теж не слід. Адже пильний довготривалий погляд може створювати відчуття напруженості та вторгнення в особисту зону бійця.

Найкраще в цьому випадку коротко подивитися, легенько кивнути та усміхнутися військовому😉 Або ж прикласти руку на серце - і в такий спосіб виявити свою безмежну вдячність.

2) Не варто обіймати та торкатися військового і протезу, якщо вам цього не дозволили

Адже протез, попри все, є частиною військового, тому будь-які доторки без дозволу сприймаються як порушення особистого простору.
Тому, перед тим, як обійняти захисника, доцільно запитати дозвіл а отримавши згоду, зробити це обережно🫂

3)Не варто одразу кидатися допомагати бійцю з протезом

Багато військових проходять тривалу реабілітацію, тож багато з них добре контролюють свої рухи. Якщо ви зненацька почнете «підхоплювати» воїнів, «допомагати», це може порушити темп, техніку ходи і рівновагу🙀 Крім цього, нав’язлива допомога може викликати бурхливу емоційну (часто негативну) реакцію в захисників та створити додатковий стрес для бійця. Нерідко допомогу зі сторони цивільних можуть сприйняти як приниження.

Найкраще в такому випадку просто спокійно підійти та запитати, чи потрібна допомога, якщо так, то уточнити яка саме. І з радістю допомогти😇

4) Жалість не потрібна

Чимало людей, коли бачать захисників чи захисниць з протезами, одразу починають їх жаліти або дивитися зі співчуттям чи як «на хворих». Але всі бійці стверджують, що їм це не приємно та образливо. Вони звичайні люди, і тому хочуть ставлення як до рівних, з повагою💪

Але ❗️незважаючи ні на що, треба бути емпатичним і розуміти потреби та можливості бійців: пропонувати допомогу та уступати місце в транспорті.

5) Чи доречно бажати людині з протезом одужання?🤔

Втрата кінцівки – це не захворювання, не хвороба. Тому побажання «швидкого одужання» військовому з протезом може прозвучати трохи недоречно та дивно.

Пам’ятайте, що для воїнів протез – це аж ніяк не про слабкість, це насамперед про силу волі, силу характеру та про впертість і шанс на повноцінне життя 💙💛