мені нестерпно бачити що коїться з моїм рідним містом та областю. з першого дня повномасштабної інвазії херсон потерпає від постійних атак, здається не було ні дня без обстрілів і руйнації того, що колись було затишним сонячним кутком на півдні країни.

те, що зараз всі волають про олешки та лівий берег показує, що людям не байдуже на буквальну гуманітарну катастрофу, на штучно створений голод, але я все ж хотіли б наголосити на тому, що ці жахи продовжуються вже не перший день і навіть не перший місяць. там все ще є багато людей, які не можуть покинути тимчасово окуповані території з власних причин або ж ті, хто загнаний у кут без виходу, як це відбувається в олешках. вони потребують небайдужості та допомоги.