Добігає кінця другий рік мого життя в російській окупації, та другий рік моїх безрезультатних спроб виїхати на "велику землю", у вільну Україну.
На початку блокади я опинилася в самому центрі боїв, тому про евакуацію з міста ми з родиною дізналися тільки після закриття всіх гуманітарних коридорів.
Майже два роки я намагалася уникати будь якого контакту із окупаційною владою, але нажаль, окупація це не про "перетерпіти", це про виживання.

Наразі я вже маю на руках все необхідне, щоб повторити чергову спробу виїхати, окрім фінансів.
У днр'і платять копійки, тому щоб накопичити на виїзд мені знадобиться іще чорт зна скільки часу, але я вже просто не можу.

Мені завжди було страшно світити тим, що я перебуваю в окупації, бо це великий ризик для мене, але бачити триколори на вулицях рідного міста - підбиває мене на такий крок.

Сьогодні, я врешті решт зібралася із силами, щоб попросити допомоги.
Я розумію, з яким скепсисом багато хто буде дивитися на це, особливо після нещодавно аналогічного збору, тож, я не можу вас змусити вірити мені та донатити, але саме тому я й додаю фотографії, які робила протягом окупації.

Я устала боятися, устала жити а постійному страху, тому, я буду дуже вдячна кожному донату від вас та кожному поширенню.
Будь яка віддача з вашого боку - наблизить мій виїзд додому.
Заздалегідь дякую.

Мої гаманці

TON:
UQAGtvOFHaKBrF9J4Kkor6nNeZzzBo-Yq9ZUQ9T7Mgy-Dte_

BTC:
1EMh2kpBefHbMGYZGasyxcvkq8SFG5KEvN

USDT:
TPNbBFcT3e2ix7R6YSonpBd8uCaEzhiZbE