𝜗𝜚˚⋆‧₊˚𝚂onnet27 ˚⋆🍂‧₊: “•············•·····················•············• 𝐼𝑛𝑡𝑒𝑟𝑣𝑖𝑒𝑤:.…”

•············•·····················•············•
𝐼𝑛𝑡𝑒𝑟𝑣𝑖𝑒𝑤:.
з каналом « Підвал Сета» та його автором - власною персоною - Сетом 🌒✨
•············•·····················•············•
Сет - автор каналу «Підвал Сета», митець, особистість у стилі нуар, та автор таких психологічних трилерів, як «Тихі молитви», «Blackout», «Закон мовчання» та «Закон мовчання. Альтернативне відгалуження. Гораціо», та майбутнього трилеру «В.З.П.» , усі з яких публікуються на його каналі.
•············•·····················•············•

— І так, розпочнімо з того, з чого все почалось? Розкажи про свій досвід ведення від першого посту, до тепер.

Сет: — Все почалося з тиші. Пам’ятаю момент, коли закрив файл свого першого серйозного проєкту, вимкнув монітор і залишився наодинці з темним екраном. Тоді в голові промайнула думка: цей світ знову піде в «архів» до решти завершених рукописів просто припадати пилом?
Того вечора вирішив — те, над чим я працював тижнями, заслуговує на голос.
Я почав із нотаток: перебирав назви, шукав візуал. Коли писав перший пост, пальці трохи тремтіли. Я завжди вважав, що автор несе повну відповідальність за кожен винесений «на світло» абзац, незалежно від того, читають його двоє людей чи дві тисячі.
За ці місяці мій досвід ведення каналу трансформувався. Якщо спочатку я годинами підбирав слова та шукав те саме фото, яке викличе в мені «О!», то зараз я чітко відчуваю тон свого «підвалу». Я навчився довіряти своїй інтуїції. Канал став не просто щоденником, а своєрідним архітектурним планом мого всесвіту. Кожен пост як цеглинка не лише для певного проєкту, а й формування мене як автора в очах аудиторії.
Зараз почуваюся значно впевненіше, бо точно знаю: я показую людям не просто картинки, а частину своєї душі, якій до вподоби нуар та мафіозні інтриги.

— Мені подобається та поетичність, з якою ти про це розповідаєш. Ти казав, що до того ти підбирав кожне слово і кадр, а чи плануєш ти в цілому свій контент заздалегідь, чи все відбувається в моменті, коли находить натхнення ? Якщо плануєш, то якими сервісами користуєшся, аби створити план контенту?

Сет: — Насправді більшість постів-роздумів народжуються «тут і зараз». Вірю, що відверта, жива думка, зафіксована в моменті, резонує з читачем набагато сильніше, ніж текст, який тижнями чекав своєї черги в чернетках.
Єдине, що підпорядковується графіку — це анонси нових розділів. Тут я перфекціоніст: роблю позначки в календарі, годинами «зависаю» у пошуках ідеального візуала на стоках та шліфую шаблони в Canva. Це технічна частина моєї роботи й про хаос тут йтися не може.
Проте найважливіші ідеї ловлять мене посеред ночі. Тоді під «творчий удар» потрапляє мій партнер. Наш кабінет оживає: ми можемо годинами розбирати характери, закидати один одного питаннями про мотивацію персонажів чи логіку світу. Зрештою все закінчується коротким: «пиши, Сете». Думки збираються в цілісний текст, який і з’являється в «підвалі». Для мене планування це більше про якісний діалог, а не про сервіси.

— Це неймовірно мило, як ваш партнер підтримує вас у вашому творчому штудуванні думок, насправді в мене, коли находить натхнення писати моє дітище відбувається приблизно те ж саме із моєю партнеркою. З огляду на твою творчість, як автор авторку, мені цікаво, ти публікуєш абсолютно усе прочитане або протестоване, чи віддаєш перевагу розповідати лише про те, що тобі найбільше сподобалось ?
Сет: — Аби по-справжньому відчути смак якісної літератури, треба знати, якою вона бути не повинна. Смак формується на контрастах, і це стосується як книг, так кіно й музики.
Я не обмежую свій «підвал» лише постами тому, що мені сподобалося.
Звісно, найчастіше я розповідаю про речі, які змусили мене годинами «доварювати» сюжет у голові, шукати приховані сенси або заздрити авторській майстерності. Це те, що дає мені паливо для власних світів. Проте я не ставлю собі рамок «говори лише про класне».
Іноді розбір твору чи фільму, який мені «не зайшов», дає навіть більше користі.