Дочитала "Присяжника". Не розумію, як людям може не подобатися третя частина серії, бо поки це певно моя найулюбленіша.

З висновків:
- багато думок, які змусили багато переосмислити
- багато моментів, які змусили сміятися
- багато моментів, де я плакала. від болю чи від полегшення
- розвиток кожного персонажа змушує щоразу затамовувати подих
- сюжетні повороти такі, що я пищала, і з широко розплющеними очима затуляла рот долонями від шоку
- це добре. це дуже добре. це про людяність і буття людиною. про вибір. про життя з цим вибором. про зміни, про ріст, про помилки, про любов до себе, про прощення, про примирення

Далінар Холін як уособлення найкращої редепшн арки героя (десь на рівні з аркою Зуко, а може і краще). я розумію, чому для багатьох цей персонаж упав низько-низько і вони почали його ненавидіти. але для мене він став найбільш складним, найбільш цікавим, одним із найкращих і найулюбленіших.
- я в любові

наостанок натяк на улюблену цитату з цієї частини:
"Який найважливіший крок може зробити людина?"