Солдат Сонце 💙💛

Вогонь не дочитав. А ви можете.

Ці книги мали згоріти. Але вціліли.

Вони пережили російський ракетний удар по нашому складу. Деякі обгоріли, деякі вкрилися кіптявою, інші мають пошкоджені обкладинки. Але всередині залишилися цілими. Їх усе ще можна читати, передавати друзям, ставити на полиці. Вони все ще можуть розповідати свої історії.

Після обстрілу ви багато писали нам із проханням не викидати пошкоджені книги, а дати можливість їх придбати.

І ми подумали: якщо ці книги пережили ракетний удар, то точно заслуговують на те, щоб їх прочитали.

Так народився проєкт «Вогонь не дочитав».

Ми зібрали книги, які вціліли після обстрілу, і розділили їх на п’ять категорій:

📘 Нескорена сучасна проза
📘 Загартована фентезі
📘 Відважна дитяча література
📘 Непохитна класика
📘 Стійкий нонфік

Ви обираєте жанр, але не знаєте, яка саме книга потрапить до ваших рук. Це буде випадковий вибір.

Кожен примірник унікальний. Зі своїми шрамами, слідами вогню та власною історією порятунку. Але всі сторінки й тексти збережені.

Вартість кожної книги — 300 гривень.

Ми не хочемо, щоб історія цих книг закінчилася на складі, який знищила росія. Хочемо, щоб їх читали, обговорювали, дарували. Щоб вони жили далі.

А ще кожна придбана книга допоможе #книголаву відновлюватися після двох ракетних ударів за три місяці.

За місяць нам виповниться десять років. Ми зовсім інакше уявляли собі підготовку до цього ювілею.

Але зараз у нас є тисячі книг, які не дочитав вогонь. І тисячі історій, які ще можуть знайти свого читача.

Бо вогонь не повинен ставити останню крапку.

Обрати свою книгу можна тут: Вогонь не дочитав — #книголав⁠

❕ Відправлення книг із цієї категорії розпочнеться з листопада.

Дякуємо, що допомагаєте нашим книгам жити далі 💙

Сьогодні зранку прочитала пост інструктора з тактичної медицини, що повне накладання турнікету на навчанні лише травмує курсанта, при цьому не несе навчальної користі.

Сказати, що я вилетіла на жопній тязі на місяць це прям нічого не сказати. Я як мавпеня повторюю стільки часу про опускання до мʼязових навичок на тренінгах, а потім приходить чєл і каже: перестаньте ставити собі синяки, це боляче, тренуйтеся легко. Сука.

Ставте собі синяки. Тренуйтеся ставити турнікет часто, раз на тиждень наприклад. Постійно слідкуйте за навичкою та часом накладання. Показуйте приклад іншим.

У труні лежати не боляче, блядь.

Котики, поки я маю півдня прокрастинації щодо прибирання квартири, накидайте мені ідей, про що з Такмеду вам ще написати. Поки муза присутня! А для привернення уваги розйобне фото талії з того ж фестивалю Дайс Кон :) ну бо обличчя там просить цеглинку…

Кияни, я готова у жовтні провести вам такмед, якщо ви знайдете локацію. Орієнтуємося на середину або другу третину жовтня, матбаза уже в машині.

Гов?

Львівʼянам приготуватися :)

Не військове, проте дуже прошу поширення.

Шукаю фандрейзера та асистента. Людино, дві штуки, знайдись.

По фандрейзингу: за відсоток знайти нам фінансування для Дайс Кону. Без цього я далі не поїду, треба піднімати фестиваль на рівень вище. Нагадую, це не комерційний проект, ми збираємо спільноту та гроші на армію.

По асистенту: помічник / помічниця виконавчої директорки, себто мене. Ловити пропущене, нагадувати, вести записи на зустрічах, радити і найважливіше - гальмувати Сонце коли вона вже зашилася, та підхоплювати, коли Сонце знищує русню і не може робити фестиваль. Всього навчу, передам колосальний багаж знань, покажу кухню зсередини. Не дам тільки грошей, проект волонтерський. Але працювати зі мною прийдеться плідно, а значить - фонтан емоцій обіцяю. Буду ретельно вибирати, перевагою стане проживання у Львові або Києві.

Пишіть @kuroytayo

Ця дівчина (41 рочок, нагадую собі) сьогодні зробила роботу за місяць. Я тупо ненавиджу роботу з документами, ненавиджу зі всіх сил. Проте без них точно гірше, тож я запустила великий процес по медицині у роті. От, хвалюся. А ще один жук здається зламав або доламує моє «я некрасива», і це… дуже дивні відчуття. Несподівані, я би сказала. Я ще подумаю, чи готова признатися собі що я нічо так.
А скоро коротка перкдишка перед грандіозним забігом, тож побажайте мені видихнути і готуйтеся пити каву самі знаєте де :)
Люблю вас!

На фестивалі я мала дуже багато роботи як провайдер до медичної допомоги. Відчула таку ейфорію, ніби не колінки з головами мотала чи тиск міряла, а реально допомагала людям. І маю що нагадати: сходіть на курси. Але нині не про це.

Епілептичний приступ

Це фактично порушення роботи головного мозку через надмірну, аномальну або синхронну електричну активність нейронів. Такі собі короткі замикання або буря у мозку. Думаю, це бачили всі або вживу або в кінематографі, тож зупинятися на видах чи ознаках багато не буду, поговоримо про те що ж робити.

1. Будьте дорослою спокійною людиною на локації. Часто люди впадають у паніку, бо виглядає це дійсно страшно, людину або замикає або трясе.

2. Залишайтеся з постраждалим до приїзду швидкої або / та закінчення нападу. Не кидайте!

3. Покладіть на підлогу обережно, якщо це ще не сталося. Це буває, особливо коли напад не генералізований (весь мозок) а фокальний (вогнище одне). Блін, таки пішла у подробиці, що ж ти зробиш. Відсуньте небезпечні предмети, об які можна поранитися. Покладіть акуратно під голову щось мʼяке, по можливості притримуйте теж дуже обережно руками голову захищаючи від ударів об тверде (підлогу). Можна куртку, светр, тощо. Я підкладаю себе: руки або ногу.

4. Переверніть на бік, як у стабільно бокове положення. Не робіть зусилля, будьте ніжніше. Забезпечте прохідність дихальних шляхів: перевірте що слина стікає назовні, весь тугий одяг розстібнутий.

5. Зафіксуйте час початку та кінця судом, це дуже важливо для швидкої.

6. Викликайте швидку, якщо напад триває більше 5 хвилин, це перший напад у житті людини, напад стався у воді, напад у дитини або вагітної, постраждалий отримав травму при падінні, напад повторився.

Помилки, за які хочеться бить по руках:

- Тримати постраждалого. Це додасть травм. Ваша задача берегти голову.
- Класти хєрню до рота. Зуби дуже дорогі, друзі. А вдавитися їх залишками взагалі сумно. Лишіть язик постраждалому, це теж мʼяз і він теж скорочений.
- Піднімати, поїти водою. Це можна робити тільки, коли постраждалий повернувся до повної свідомості.

А ви стикалися з такими нападами раніше?

Ця щаслива пані з друзями зробила чудовий фестиваль і поїхала вбивати русню. Та й таке :)

Перший день основного фестивалю. Ваша виконавча директорка втомлена ще до початку, але щаслива обіймати рідних і близьких. Приходьте!

Dice Con has come!

Отож, кілька днів я вдаватиму із себе цивільну людину з цивільними проблемами. Побажайте мені успіху і вижити, Дайс Кон is coming!

Мене не кликали, але я тільки-но зі своїми котами розвантажила фуру. От прям на рівні з дорослими чоловіками, уявляєте? Намагалася не таскати супер важке сама, і спочатку коти просили поставити де взяла, але потім втягнулися. Були як завжди від мене в легкому шоці)))

Сиджу відчуваю, як мʼязи приємно ниють, і тішуся, що все ще можу. А ще я зважилася нарешті, бо купила батарейки. Отож з моменту операції до зараз - мінус 54 кілограми. Пʼятдесят чотири кілограми, уявляєте? Цілу людину втратила 🤣 з цього чудового приводу купила собі шоколадку.

Дивлюся на неї і … не хочу. Бо мої харчові звички позаду, я дійсно не потребую цих підсолоджучих кусочків для мозку. Так в помре та шоколадка тут)


Мені трішки легше ніж вчора, а завтра у мене терапія, і я трохи виплачу своїх страхів.
А як пройде Дайс Кон 2026, я напишу вам ще постів про тактичну медицину, обіцяю.

Сьогодні вперше хижо глянула на вікно з думкою, що, може, досить? Тут же записалася до своєї терапевтки. Чергова близька втрата, і я розбиваюся об цей чужий і власний біль, об безсилля щось зробити самій. Я глушу емоції об роботу і всі side projects, проте приходить ніч, починаються грьобані русняві феєрверки над улюбленим містом, і я провалююся в самотність. Наодинці з болем, наодинці з втратами, наодинці зі своєю недостатністю. Поки вони живі, я зробила недостатньо. Треба якось зібратися з силами і видати якийсь промінчик надії, замість того аби оце нити вам. Просто важкий тиждень видався і продовжується. Піду я розпакую щось із привезених речей і випʼю теплого чаю.
Живіть, люди, живіть…

Мене дуже розмотує ситуація в Києві. Я можу скільки завгодно говорити вслух, що бачу це у Харкові чи Запоріжжі наприклад, проте усвідомлення, що Київ, мій милий Київ стає схожим, болить. А розмотує тому, що мої друзі живуть у Києві. Пліз, коти, бережіть себе, ну ради себе і ради мене трішечки. Кожна трагедія дає під дих і забирає можливість існувати. Будьте мені живими, бо без вас моя війна не матиме сенсу. Я приїду ще і проведемо Такмед, якщо хочете!

Данило «Їжак» Ївженко — наш з вами хороший друг і колега, штаб-сержант, інструктор та представник групи тактичної медицини 3-го армійського корпусу. Ви неодноразово читали тут його коментарі або слухали на подкастах і форумах тактичної медицини.

У Данила загинула дружина.

Банка на допомогу