​Сьогодні особливий день для України, у якому зійшлися одразу кілька наших великих свят і кілька століть боротьби.

Покрова Пресвятої Богородиці – покровительки українського воїнства.
День українського козацтва.
День створення Української Повстанської Армії.
І День захисників і захисниць України.

Усе це про покоління українців, які ставали на захист своєї землі, своєї свободи і права бути господарями у власній державі.

Змінювалися століття, змінювалася зброя, змінювалися назви українського війська. Але ворог, який хотів позбавити нас державності, залишався. І завжди знаходилися українці, які ставали йому на шляху.

Сьогодні ця боротьба триває.
І серед усіх політичних дискусій, бюджетів, міжнародних зустрічей та гучних заяв ми мусимо пам’ятати найпростішу річ: нічого цього не буде, якщо не буде Української держави. А Українська держава сьогодні стоїть завдяки своїм захисникам і захисницям.

Що нам потрібно сьогодні, щоб вижити? Насамперед сильне військо. Бо всі інші плани, саміти й домовленості мають сенс лише тоді, коли є Україна, яку вони мають підтримувати і захищати.

Від козаків і воїнів УПА – до тих, хто сьогодні тримає фронт.

Дякуємо кожному і кожній, хто захищає нас. Схиляємо голови перед тими, хто віддав за Україну життя.
Молимося за тих, хто зараз у бою.

Нехай Покрова береже українське військо. Слава захисникам і захисницям України! Слава Україні!