​⚖️ Сьогодні на XXI Всеукраїнському круглому столі «Застосування законодавства під час дії воєнного стану в Україні: актуальні виклики та шляхи їх подолання» мала нагоду трохи розповісти про те, що зазвичай залишається «за лаштунками» законотворчої роботи.

За роки роботи я на переконалася: ухвалити закон – ще не означає забезпечити його виконання, а прописувати норми потрібно з урахуванням правозастосування.

Візьмімо сферу волонтерської діяльності, якою займаюся з 2014 року. Після повномасштабного вторгнення недосконалі правила ввезення, обліку та передачі гуманітарної допомоги оберталися для волонтерів перевірками й кримінальними провадженнями. Навіть помилка в документах на автомобіль могла створити величезні проблеми.

Саме тому наша волонтерська спільнота включилася в напрацювання законодавчих змін. Як співавторка законопроєктів щодо оподаткування та спрощення обліку гуманітарної допомоги я бачила, наскільки важлива участь тих, хто щодня працює за цими правилами. Завдяки такій співпраці можна виявити конкретні перешкоди й прописати механізми, які дозволяють організаціям ввозити, обліковувати та використовувати необхідну техніку.

Те саме було і з правом благодійних організацій мати на балансі й використовувати автомобілі, фури, навантажувачі, швидкі та пожежні машини, з процедурами легалізації ввезених як гуманітарна допомога авто, з оподаткуванням зборів індивідуальних волонтерів на особисті картки та подальшим переказом цих коштів благодійним фондам.

До цього додаються кримінальні провадження через технічні помилки в документах і абсурдні запити до волонтерів: на яких підставах допомагаєте ЗСУ, як обираєте підрозділи й чому збільшили обсяги допомоги під час війни? Усе це показує, наскільки важливо разом із законом готувати зрозумілі процедури його застосування, а в роботі правоохоронців – дотримуватися презумпції невинуватості й відрізняти помилку від умисного привласнення допомоги.

І це тільки одна сфера. Сьогодні бачимо також кризу з ухваленням євроінтеграційних законопроєктів. Позначка «євроінтеграційний» не знімає потреби уважно розібрати всі нюанси документа та наслідки його застосування. Саме тому пропонували створити спеціалізовані робочі групи за участю депутатів, фахівців і представників відповідних спільнот. У таких групах можна оперативно опрацювати спірні положення й підготувати якісні рішення, щоб парламент швидше їх ухвалював. На жаль, попри критичність ситуації, ці пропозиції досі не були розглянуті.

Я вважаю, що якісне законодавство починається зі співпраці зі спільнотою, якої воно стосується. Правила потрібно обговорювати й перевіряти на практиці до їх запровадження, а процедури застосування готувати разом із законом. Інакше отримаємо черговий документ, який не має нічого спільного з реальністю.

Дякую за запрошення, була рада поділитись власним досвідом.