Не знаю, де я загину,Автор: Нетта Сакуретта
Не знаю, де впаду.
Чи повернусь колись додому,
Чи згину я в бою.
Мені б побачить рідну маму,
Почути ніжний спів.
Та тут навколо тільки поле,
І дим, і біль, і гнів.
А вдома холодно і...
На столі нема хліба.
Сестра плаче питає маму
"А він коли приїде?"
А мама витре сльози рукою
І скаже "Скоро, доню"
А сама дивиться у вікна
І молиться вже з болем.
Я пам'ятаю теплий дім наш,
Де пахло нам весна.
А тут лиш дим, вогонь і попіл,
І смерть страшна, страшна.
Он кацап на мене їде,
Дуло на мене наводить.
Я стою, а він сміється,
І смерть по полю бродить.
Я дивлюсь йому у очі,
А там пустота.
Він не воїн, він вбивця,
А в мене мама і сестра.
Та я не впаду на коліна,
Я буду до кінця.
Бо за мною рідна хата,
І мамині слова.
Он кацап їде на мене,
Горить усе в огні.
І падає мій друг на землю,
Не встане вже, ні-ні.
Він кров'ю вмився на траві,
І очі вже не ті.
Він обіймав мене, як брата,
І плакав у журбі.
Не міг сказать ні слова вже,
Лиш сльози на щоках.
Я обіймав його, як брата,
Кричав від болю вкрай.
Він так хотів побачить маму,
Але пішов у рай...
Якщо додому не вернуся,
Не плачте, не ридайте.
За мене випийте до дна,
Мене не забувайте...
Писала це зі сльозами..😫