1. Логвино 2015р.
—про*об села,
—про*об єдиної дороги,
—траса «М—103» повністю перерізана, «5—тисяч бійців ЗСУ» опиняються в оперативному оточені(котлі) в Дебальцево.
Замовчування+Наслідки:
Не своєчасність повідомлення, а спочатку взагалі заперечення  про втрату Логвиного та контролю над трасою,— призводить до розстрілу впритул та полону декілька тилових колон медиків та зв'язківців , які рухалися звичною для них дорогою—вже виїжджаючи на блокпости ворога.
Замість оперативного наказу на вихід підрозділів ЗСУ із Дебальцево — наказ відбити Логвинове і розблокувати трасу. Що з цього вийшло і вся історія мною була опублікована тут.
Наказ на вихід із Дебальцево дається, коли ситуація катастрофічна:—ні топлива, ні «БК»..Тисячі військових прориваються вночі та на світанку польовими дорогами та замерзлим грунтом. З Логвинового українські колони з висот обстрілюють, як у тирі.
Десятки вбитих та полонених.
Залишені сотні одиниць техніки(відсутність палива).
2.Сєвєродонецьк/Лисичанськ 2022р. «Формування доктрини» про те, що ворога потрібно максимально виснажувати у міських боях.
Весна «22—ого» року русня затискає Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Наказ на відхід знову затягнуть до останнього.
Наслідки:
—Підрозділи відступали під щільним вогнем через єдині лінії постачання, які прострілювалися.
—«Знекровлені» бригади відійшли на лінію Слов'янськ — Краматорськ — Бахмут, але вже не мали достатньо сил для утримання флангів. Це відкрило росіянам шлях на Бахмут.
3. Соледарський прорив. Січень 2023р.
Сирський (як командувач Східного угруповання військ) робить ставку на оборону Бахмута і Соледара.
Наслідки:
—«Вагнера» розпочинають потужний штурм Соледара (на північ від Бахмута). Командування вчасно не оцінило загрозу тактики «м'ясних штурмів» масованими групами ув'язнених. Через неузгодженість дій між різними підрозділами та проблеми зі зв'язком (аналогічно до Логвинового) оборона Соледара провалюється. Русня обходить
Бахмут з півночі та бере під вогневий контроль основні траси постачання Бахмутського угруповання. Місто опинилося в оперативному напівоточенні.
4. Бахмут. Бахмутська м'ясорубка . Лютий—травень 2023р.
Отримавши ситуацію, ідентичну Дебальцевому (дороги під вогнем, місто затиснуте з трьох боків), Сирський ухвалює рішення утримувати Бахмут будь-якою ціною.
Наслідки:
—Утримання руїн міста, де логістика трималася на «дорогах смерті» через Хромове та Іванівське, кидають дедалі більше підрозділів. Замість відходу та підготовку на заздалегідь підготовлені висоти за містом (у Часів Яр), ЗСУ ведуть виснажливі бої за кожен будинок. Втрати української кадрової піхоти та досвідчених сержантів/офіцерів були колосальними.
Дефіцитні артилерійські снаряди, які накопичувалися для великого Південного контрнаступу 2023 року, були спалені в Бахмуті.Україна була змушена задіяти на Бахмутському напрямку резерви, які мали проривати лінію «Суровікіна» на Запоріжжі. Як результат — Південний контрнаступ не досяг своєї мети через брак сил.
Авдіївське угропування. Кінець «2023р початок 2024р.»
Поки одні з найкращих сил ЗСУ відновлювалися або гинули під Бахмутом, росіяни восени 2023 року розпочали масштабну операцію з оточення Авдіївки.
Захисники Авдіївки тривалий час не отримували належної ротації та підкріплень, оскільки всі ресурси й увага командування були прикуті до Бахмута та спроб відбити Кліщіївку.
У лютому місяці 2024р. призначення Сирського головнокомандуючим ЗСУ.
Наслідки:
—Рішення про вихід знову затягнули. Коли підрозділи нарешті почали відступати, остання дорога прострілювалася впритул, частина бійців потрапила в полон на «Коксохімі», а відхід відбувався на поспіхом викопані окопи в чистому полі.
5. Очеретинський прорив (Квітень 2024) — Обвал фронту.
Намагаючись стабілізувати фронт після падіння Авдіївки, Ставка під керівництвом Сирського починає хаотично перекидати виснажені бригади з однієї ділянки на іншу («гасіння пожеж»).

🇺🇦SergeantRaport | підписатись🇺🇦