СитуаціЯ: — боєць «152—ої» бригади попадає в полон, де його б'ють, знущаються психологічно та фізично, і врешті його закатували до смерті. Но, щоб похоронити його у рідному селі, як героя частина «імбіцилів», а саме так, я вважаю тих покидьків, «вперлися рогами», що не дозволять цього зробити, тому, що москалі виклали відео, де закатований герой в полоні говорить на російській мові та критикує нинішню владу України..!?!?
І тут тільки одне запитання? А ти був одне із другим у полоні?
Як працюють російські катівні знає вся Україна, і під таким фізичним і психологічним тиском зламається будь—хто, і скаже, що саме він «убив Кенеді».
Але група
«Ми на коліна ставати не будемо», але поховати потрібно..«І ти читаєш і хочеться над кожним з них провести експеримент, що вони скажуть і через стільки під катуваннями»..
Ось чесне слово! Це якийсь «захмарний паралелепіпедний паралельний вимір» реально!
Невже можна бути настільки
Невже важко зібрати ті краплі совісті і не показувати своє «Я» — хоча б тут?
Уявляю собі, як рідні чи близькі переживають ці події.
Такого на «5—ий» рік війни мені здається не має бути у нашій країні..
Почитайте кому цікаві подробиці, де побратими і командування також встало на сторону бійця, який не зрадив та не втік..
🇺🇦SergeantRaport | підписатись🇺🇦