Не хотілося би порівнювати і створювати «паралелі», але ця ситуація нагадала мені один трагічний випадок, який мав місце на полі бою під Бахмутом в одній із посадок за нп. Іванівське.
До піхотинців нашого тоді, ще існуючого «23—ОБСП» дали в «суміжництво» на допомогу людей із одного із підрозділів «ДПСУ». І під час штурму наших позицій, коли наші два піхотинці в окопі хотіли прийняти бій, про, що і повідомили «суміжникам»...
У відповідь останні просто зв'язали хлопців та втекли..Що було зі зв'язаними воїнами після приходу в окопи русаків неважко здогадатися.🤬
Важко не порівнювати, але коли нібито свої — гірше чужих не тільки на війні, а й у цивільному житті, то про перемогу і єднання суспільства ми можемо забути, так само, як про незалежність. Тому, що коли одні готові померти за свій прапор, гімн і рідну землю, інші живуть по принципу: «хочу просто жити». А під яким прапором чи гімном їм байдуже. Байдуже до того моменту, коли потрібно робити вибір. І саме в такі моменти стає видно хто тримає «спільну лінію», а хто її «ламає» — і ціну цього платить не один, а рахунок іде на нові жертви. І платять не тільки життями на фронті, а й довірою у тилу.

🇺🇦SergeantRaport | підписатись🇺🇦