🧬 Вчені розкрили механізм зворотної транскрипції у полімерази ДНК дзета

📌 Медицина
🔗 Nature Communications

Біохіміки встановили молекулярну структуру активного центру полімерази ζ, яка дозволяє їй переписувати РНК у ДНК. Цей фермент виправляє пошкодження геному під час реплікації в ракових клітинах. Структурні дані пояснюють нетипову активність полімерази на пошкоджених матрицях.

📊 ЧИСЛА
• У біохімічному дослідженні протестували всі 7 відомих ядерних ДНК-полімераз дріжджів Saccharomyces cerevisiae, і полімераза дзета (Pol ζ) показала найвищу активність зворотної транскрипції серед них.
• Каталітична субодиниця Pol ζ у ссавців (REV3L) складається з 3130 амінокислотних залишків і функціонує в комплексі щонайменше з 3 додатковими білковими субодиницями (REV7, POLD2, POLD3).
• Аналіз геномного секвенування пухлинних клітин виявив специфічні геномні шрами у вигляді видалення цілих інтронів, що свідчить про використання зрілої мРНК для репарації двониткових розривів ДНК за участі Pol ζ.

🧭 ЯК МИ СЮДИ ДІЙШЛИ
Довгий час вважалося, що синтез ДНК на матриці РНК в клітинах еукаріотів є прерогативою ретровірусів, теломерази та спеціалізованого ферменту Pol θ. Дослідники не могли пояснити, як саме клітини використовують власні транскрипти РНК для точного закриття критичних розривів ДНК під час блокування реплікаційних вилок.

⏳ ЧОМУ ЦЕ ВАЖИТИМЕ ЧЕРЕЗ РІК
Точна мішень дозволяє розробити селективні блокатори, які зупиняють мутагенез та хіміорезистентність пухлин.

🎯 ЩО З ЦЬОГО ВИПЛИВАЄ
Онкологи отримають спосіб блокувати механізм пристосування раку до стандартної терапії.

👀 ЗА ЧИМ СТЕЖИТИ
Поява специфічних низькомолекулярних інгібіторів комплексу REV3L–REV7 для подолання стійкості ракових клітин до цисплатину під час доклінічних тестувань у 2026–2027 роках.

⚖️ ДЕ РОЗХОДЯТЬСЯ ДУМКИ
Основні біохімічні докази механізму отримано in vitro на очищених ферментних комплексах дріжджів та клітинних лініях із сайтами CRISPR-розривів. Фізіологічна частота та відносна частка РНК-залежної репарації за допомогою Pol ζ у живих пухлинних тканинах людини залишаються предметом дискусій серед онкогенетиків.

💵 0.01$

@ScienceIn5