«Ні, шановний прокуроре, шановний обвинувачений, захиснику, а давайте ви перерахуєте кошти не туди, а туди». У суду немає таких повноважень, тому що сам факт здійснення якось огось благодійного платежу або підтримки Збройних Сил - це добра воля учасників угоди - прокурора й обвинуваченого», - нещодавній коментар Віри Михайленко від 25 вересня 2026 року в ефірі «Свобода Live» на Радіо Свобода.

Безсумнівно, здійснення благодійного платежу або підтримка Збройних Сил - це прояв доброї волі.

Але благодійність є добровільною доти, доки від її здійснення не залежить обсяг кримінально-правових наслідків для особи.

Такої категорії, як благодійний внесок на користь приватного фонду, КПК України не передбачає.

Натомість передбачено відшкодування шкоди державі.

Наприклад, ст. 472 КПК України «Зміст угоди про визнання винуватості» передбачає, що в угоді про визнання винуватості зазначаються, серед іншого, умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків, завданих унаслідок вчинення ним кримінального правопорушення.

Більше того, невиконання умов затвердженої угоди може стати підставою для скасування вироку, а умисне невиконання - мати наслідки, передбачені ст. 389-1 КК України.

Тобто це вже не просто добровільне бажання людини підтримати ЗСУ, а майнове зобов’язання, забезпечене кримінально-процесуальними наслідками.

Звісно, благодійність на користь ЗСУ заслуговує на підтримку. Але саме тому вона має залишатися благодійністю - вільним рішенням особи, яке вона може прийняти до або після укладення угоди, а не предметом торгу щодо кримінальної відповідальності.

А тепер ще одна тенденція - стверджувати, що перерахування коштів благодійним фондам є перерахуванням коштів Силам оборони.

Відповідно до ЗУ «Про нацбезпеку» Сили оборони - це Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Згідно повідомлення САП за умовами угоди Пашинський зобов’язується перерахувати:400 млн грн - БФ «Повернись живим» або забезпечити постачання озброєння на цю суму за погодженим із фондом переліком протягом 6 місяців;

100 млн грн - БФ «Спільнота Стерненка» безпосередньо для придбання озброєння для Сил оборони протягом 30 днів.

Як бачимо з офіційного визначення, жоден із цих благодійних фондів не є складовою Сил оборони.

Тому не треба прикриватись Силами оборони, коментуючи угоду Пашинського.

Не стидайтесь та напишіть як є - перерахунок на благодійні фонди, визначені Клименком.

Як сказав в одному з судових засідань сам Пашинський "нехай Стерненко собі новий Рендж купить".

Це все, що треба знати про благодійність і добровільність.

Якщо ж фігурант за домовленістю із САП хоче займатися благодійністю, - це його право, і він вільний робити це на власний розсуд.

Але поза межами кримінального процесу.

У межах офіційного процесуального інституту - угоди про визнання винуватості - перерахування коштів має здійснюватися виключно в межах і у спосіб, передбачені законом на адресу офіційних законних державних формувань.

А якщо Клименко бажає поділитися зі Стерненком грошима, то може відсипати їх із попередніх угод, а не змушувати ВАКС узаконювати свої приватні домовленості вироками.

По аеропорту, кажуть, хороша доля з шістьма нулями.

Або Кривонос з Обухова "капєйкі" може пожертвувати.