Поріг входу в музику завжди здавався високим: роки на нотну грамоту, інструменти, копання в складних секвенсорах. Музика була закритим клубом, а ми пасивними слухачами, що годинами гортають Spotify у пошуках потрібного звуку. ШІ ламає цей бар’єр і повертає нам автономність: тепер можна не шукати чуже, а робити своє.

Я зловив це відчуття пару тижнів тому, коли почав клацати Suno. Я завжди хотів навчитись робити музику, і в мене було багато спроб, я мав певний образ, мікс жанрів, який би я хотів почути, але не міг знайти. За пару ночей я прийшов до концепції, яка мені сподобалась і зробив цілий альбом, який ганяю тепер на репіті 🎧

І найкраще те, що процес працює як гачок. Вайбкодерські наркомани розуміють про що я 😅 Отримавши швидкий якісний результат, ти перестаєш боятися складності. Стає цікаво: а як повторити цей біт руками? як лягає бас? І цей імпульс тягне копати глибше - самому розібратися в Ableton, відтворити трек по відеоуроку чи нарешті взяти в руки гітару. ШІ не вбиває бажання творити руками, він його розпалює.

І на фоні цього я задумався про класичний тейк, що ШІ всіх замінить, нам хана. Але в контексті музики, що буде з нею? 🤨

Мейнстрімна поп-естрада давно перетворилася на бездушний конвеєр. Роками все ліпиться за одним шаблоном - продюсери вигадують образ, автори пишуть найпростіші тексти, витягують звук у студії, а артист на сцені дай боже щоб попадав у фонограму.

Канони настільки примітивні, що ШІ відтворює їх без жодних зусиль. І люди це слухають: у ШІ-виконавців уже мільйони переглядів на стрімінгових сервісах. Батько нещодавно ввімкнув такий трек, а на моє «це ж згенероване» лише сказав: «Ну і що? Пісня ж хороша».

Невибагливому слухачеві важливі патерн і базова емоція, а не походження звуку. Весь цей комерційний brainrot неминуче піде алгоритмам і свій споживач там буде завжди.

А ось те, що раніше було даністю, а саме жива людина за кожним треком - скоро стане рідкістю. І саме в цьому порятунок для справжніх артистів. Для тих, хто робить унікальну, якісну музику, ШІ не загроза, а навпаки потужний інструмент: зняти рутину, шукати нові форми.

Музика розділиться так само, як свого часу розділилися кіно й театр. Кіно стало масовим, технологічним і повсюдним, але театр від цього не помер. Він став витонченішим, зрілішим, вишуканішим видом мистецтва, зі своєю відданою і готовою платити публікою.

Тому готуємось слухати АІ-виконавицю Оксаночку Флінчер чи Галю Молофеєву, або залітаємо в Suno генерувати собі doom-metal зі вставками госпела 🥰 Але саме цей тектонічний зсув і поверне справжній, живій людській творчості статус найвищої цінності.

А що ви думаєте про ШІ музику? Якщо давно не слухали, то послухайте, це вже зовсім інший рівень якості 👀

Ruslan AM | Все про affiliate marketing