Попередній пост про цифровізацію свідомості викликав незвичайний ефект. Як крайсляйтер південних провінцій цифрового Елізіуму і прихильник традиційних підходів (я-то звик “взаємодіяти” зі шпигунами, терористами, а іноді й із розвідниками та диверсантами), я глибоко шокований тим, як ви, мої дорогі читачки, цинічно обманюєте аптекарів, із майстерністю стрибунки з жердиною ухиляєтесь від небажаних гамбургерів на заправках, шантажем відключаєтеся від Волі-Кабель і ведете інформаційно-психологічні операції проти служб доставки. Непоганий початок для людей, яким нічого приховувати.

А я - істота відверта, і завдяки багаторічній практиці мені справді нічого приховувати. Я не користуюся кнопковими телефонами, мої гаджети коштують як крило літака, хоча й налаштовані під гармонійні переливи гітари Джеффа Ханнемана. І ви без зусиль знайдете в мережі якийсь мій адрес, паспорт чи номер телефону. Якщо я показую вам палець, то це - палець, а не проекція унікального досвіду пригнічення численних маргінальних ідентичностей у трактуванні інтерсекційного фемінізму. Не плутайте палець і хуй! Ця проста істина допоможе не лише читачкам, а й читачам. Особливо коли читаєш карим оком душі.

Фазовий перехід завершився, і цифровізація, лагідно клацнувши затвором, занурила вас у незрозуміле. Нова парадигма полягає в тому, що люди - нова нафта. З вас зроблять екологічно чисте паливо для теплоелектростанцій, що живлять фабрики штучного інтелекту. Не варто шукати усамітнення на інформаційній супер-трасі, але запитаймо себе: Why don’t we do it in a road? Показую другий палець. Посилити, наростити, відновити, побудувати “безпеку” неможливо. Вона не передбачена конструкцією. Є лише дитяча кімната, в якій цифрові демони України, Узбекистану та М’янми грають у божественні кубики.

“Дія нічого не зберігає” - це не брехня, як може здатися на недосвідчений туалетним папером погляд, а щоденний стрибок віри в те, що з в’язаних кубиків даних вдасться збудувати готичний собор розуму, який візьме на себе відповідальність за всі безлади. Сперечатися з проповідниками інших релігій, навіть синкретичних, як бульйон для збірної солянки, не лише марно, а й небезпечно. А коли тебе, читачко, звуть Галиною Бланкою - тим більше. Дія, Госуслугі та навіть Yagona interaktiv davlat xizmatlari portali - всього лише компіляція даних попереднього року, який був компіляцією позаминулого. І так all the way down до черепах, що несуть на плечах наш світ.

Буль-буль!