Просто з Гадейського еону до вашої уваги — нове плато української повільної важкої музики. Катархейський масив сирого звуку, зітканий з хвиль прадавньої медитації забутих богів, що вклали в нього частину свого Знання.
Коли Дервіш почав свій танок, тоді народився наш Всесвіт. Та він крутиться вічність, і крутитиметься стільки ж. Одне коло — одна Калі-Юга. Або кілька еонів. Втім, нещадними поривами вітрів, що беруть початок з його обертання, несеться всесвітом Знання та Задоволення.
Задоволення ж везе Хмелесмал крізь пустелі, що здолати їх можна за тисячі років, крізь степи до північної землі, де кургани та зловісний народ, де серед темряви стоїть вічний Благовіщенський Базар.
Знання ж розносить Сульфур, що огидою стікає стінами буття, ховається в печерах свідомості, так, що лиш пізнавши себе, пізнаєш Того, Що Знання Дарує.
В сирості та примітивності, мінімалізмі та прадавніх медитаціях знайдеш Знання та Задоволення. Лиш залишається трощити себе, щоб їх пізнати.
Як казав П Р А Щ У Р:
Я Б У Д У Т Р О Щ И Т И
Т В О Ю М А К І Т Р У
П О К И Т И
Н Е З Д О Х Н Е Ш
К Л Я Т И Й П О К Р У Ч
П І З Н А Т И
