ТОП 8 моїх способів прокрастинації за останні 17 років

В кожному із способів я був щиро переконаний, що дуже зайнятий.

Тому нижче розповім, як виглядала ця "зайнятість".

Цікаво, чи впізнаєте себе хоча б у половині пунктів 👀

1. Читав, вивчав, аналізував, але не робив — здавалось, що я ще недостатньо знаю, щоб щось створити

Коли навчився ставити Joomla, я почав думати «Де Joomla, там і Wordpress. Його точно треба навчитись ставити. Ой а як же я без Opencart??»

Це було в перші 3-4 роки мого шляху. У якийсь момент моя папка в 📱Opera (памʼятаєте ще такий браузер?) із закладками корисних статей «на потім» налічувала за тисячу посилань (які я звісно ніколи не прочитав).

2. Теоретизував і "навчався", замість того щоб просто зробити

Я дивився або читав курси по сеошці, замість того, щоб залити 500 гривень в Сапу і почати купляти хоч якісь лінки і дивитись, як воно працює чи ні.

Це вже пізніше зрозумів, що знання без дії — зручний спосіб відкласти дію так, щоб не відчувати провини.

Та й в цілому, що знання то не банка з огірками, щоб їх «на потім» консервувати.

3. Писав код замість того, щоб написати потенційному клієнту

А ось це вже найсвіжіше, із останнього року.😎

Я думав, що спочатку треба мати щось працююче, а вже потім клієнти самі повалять.

Вже потім до мене дійшло, що код мовчить і ніколи не скаже, що я роблю те, що нікому не треба (скоріше скаже «You're absolutely right!»)

Клієнт — запросто.

4. Намагався все зробити максимально гарно

На перших сайтах я намагався вилизувати кожну статтю до ідеалу: переписував заголовок вдесяте, шліфував кожне речення, замість того щоб писати швидше і закривати більше ключів.

Ідеальна стаття, яку ніхто не побачить (бо Гугл і рандом і т.д), безпечніша за посередню, яку розкритикують.

5. Стрибав між моделями монетизації і бізнесами

Робив це щойно ставало важко чи нудно, замість того щоб довести справу до кінця.

Окрім того, що в свій час «стріляло»: статейники, автоперекладні сайти, каталоги, я дуже багато чого починав (сайти під лідогенерацію, арбітраж, перелив трафіку зі своїх сайтів) і кидав, бо мені тупо ставало нудно.

6. Скачував курси, слухав подкасти "гуру", замість того щоб перевірити власну гіпотезу на потенційних клієнтах

Чужий успіх слухати приємніше і безпечніше, ніж почути "ні" на свою ідею.

Бо тут як казав мій друг юності: «Дімон, так це ж про*баця можна».

Та й оці всі подкасти, або курси вони діють дуже заспокоююче: ти не півдня просрав, замість того, щоб дроп знайти, чи сайтік підняти, а був дуже близьким до успішних людей.

7. Будував "систему продуктивності" — таблички, чеклісти, Notion — замість того щоб робити задачі з цих же чеклістів

Налаштування системи відчувається як прогрес — все гарно, красиво.

Але насправді це просто гарно оформлена відстрочка.

І змучившись від цього, я просто купив блокнотік, де все від руки записував, і робив так років 5.

І то справді допомагало.

8. Чекав "правильного моменту": менше стресу, більше часу, стабільність — щоб нарешті почати найважливіше

То я думав, що вже точно «темка здохла» і пізно туди заскакувати.

То сумнівався купувати 📱 за 1к (бо це ж дорого і оверпрайс!!), і потім купив аж по 3к.

Спойлер: підходящий момент так і не настав, бо я сам не давав йому шансу.

Знаєте, що обʼєднує всі 8 пунктів?

Це не лінь.

Лінивій людині було б соромно за таку кількість "роботи навколо роботи".

Це страх.😱

Страх зробити щось недосконале і отримати критику.

Страх показати сайт/скіл/продукт і почути, що він так собі, і взагалі з тебе ніколи нічого не вийде, краще лишався б в тій дупі, в якій сидів від народження, і далі саджав і копав би картоплю два рази в рік, і возив її в Водяне чи Великі Копані.

Тому простіше було вчитись, планувати і вилизувати — і ніколи насправді не виставляти себе (бо точно буде критика)

Я не знаю точно, скільки років із 17 я витратив на прокрастинацію, але більше витрачати не хочеться👍

Скільки з цих 8 пунктів про вас?

І мені цікаво почути, як прокрастинували (і прокрастинуєте) ви?

Reshtei 📱 | Omev AI 🧠| First Vibe Coding UA🇺🇦