Сайд і пет проекти - чи мають вони право на життя?

Слухав днями подкаст із Дмитром Бондарем, і там прозвучала дуже непопулярна, але хірургічно точна думка.

Сайд-проекти — це не ознака вашої креативності чи геніальності.

Це абсолютне зло і симптом вашого страху.

Давайте відверто.

Ви робите це не від хорошого життя.

Ви робите це через невпевненість у завтрашньому дні.

Слабка економіка змушує нас хаотично шукати план "Б", план "В" і план "Г".

Ви не вірите в компанію, в якій працюєте.

Вам потрібен запасний аеродром на випадок, коли там усе піде шкереберть.

Але що виходить у результаті?

Ви не викладаєтесь на 100% на основній роботі.

Ваш керівник це чудово бачить.

А у своєму "проекті" ви викладаєтесь на жалюгідні 20%, бо ви банально виснажені.

Ви намагаєтесь всидіти на двох стільцях, але стаєте просто посереднім працівником і вигорілим недо-підприємцем.

Ось 3 причини, чому ваш пет-проект, швидше за все, приречений:

1. Ви замахані після роботи.

Ви продали найкращі 8 годин свого мозку роботодавцю.

Вашому проекту дістаються лише залишки інтелекту, сил і мотивації.

Ви не творите, ви просто натискаєте кнопки на автопілоті.

2. Ілюзія підприємництва.

Справжній бізнес вимагає 100% занурення: маркетинг, продажі, спілкування з клієнтами.

Ви ж просто ховаєтесь у коді від реального світу, називаючи це "бізнесом".

3. Мислення дефіциту.

Ви пиляєте щось своє вечорами не заради великої мрії, а через страх залишитись без грошей.

Це стратегія виживання.

Але мозок, налаштований на виживання, не здатен на інновації і якісь проривні речі.

Він може породити лише нудну мікро-копію чужого сервісу заради зайвих 500 баксів.

Легендарні продукти не створюються переляканими людьми на виснажених батарейках.

P.S. Фокус завжди перемагає розфокус. Муки вибору між роботою і власним бізнесом завжди гірші за сам вибір.

А що вас тримає від того, щоб кинути роботу і зайнятися своїм проектом на всі 100%?

Або навпаки — вбити пет-проект і нормально працювати?

Reshtei 📱 | Мій 📱| First Vibe Coding UA🇺🇦