Мінус 500+ годин життя на розмови з AI-ботами: мій гіркий досвід та 6 причин піти з 📱

Півтора року тому я писав, що почав постити в 📱

Але півтора тижні тому, після 1,5 річного постингу, вийшов мій останній допис.

Чому так сталось, що пішло не так і що я буду робити далі — нижче.

1. Відсутність чіткого позиціонування.

Із самого початку в мене не було вузького й зрозумілого позиціонування.

В ідеалі про мене мали б говорити у двох, максимум трьох словах (більше тяжко запамʼятати).

У широкому сенсі — це відповідь на питання "хто я".

Це допомагає як у створенні контенту, так і в його ранжуванні на 📱.

Бо коли ти сьогодні пишеш про SEO, завтра про SaaS, а післязавтра про віддалену роботу — алгоритм не дуже розуміє, кому ж показати твої дописи на головній.

Це по-розумному називається "stick to the topic", і треба того всього притримуватись.

2. Незнання 🇺🇸 на високому рівні.

Англійська не є моєю рідною й ніколи нею не буде.

Відповідно, створювати контент нею мені складніше.

3. Культурний контекст.

Але моє обмеження зі знанням мови — це пів біди.

АІ зараз багато що адаптовує, перекладає, можна хоч китайців розуміти.

Але от що було складніше: мені було культурно непросто зрозуміти свою потенційну аудиторію (те, хто вони "по жизні").

З рідною мовою і з рідною аудиторією мені простіше — багатьох із вас я знаю особисто, пив з вами пиво, говорив, жартував і т.д.

З англомовними цього було менше.

Та й знайти щось спільне серед 🇺🇸нейтівів, індусів з пакистанцями, чуваків із західної Європи й якихось мутних тіпів з центрально-східної — набагато важче.

А коли ти не розумієш, чим вони живуть, то й важче створювати щось дійсно цінне.

4. Відсутність бажання багато спілкуватися.

Десь на другий місяць ось такого активного "сидіння" там, мені почали писати в лічку всілякі акаунти.

І з кожним треба було говорити і підтримувати спілкування (нетворкінг😏).

Плюс через декілька місяців я помітив накопичувальний ефект, коли чати стали вимірюватись десятками, а час, який я проводив у 📱, став наче підробіток (3+ години на день).

Я не був до цього готовим.

Те ж саме і з коментарями (а це потужний інструмент просування насправді).

Але знову-таки, якщо писати не АІ-сміття, а справді щось цікаве, то все вимагає часу й зусиль.

В якийсь момент я зрозумів, що за ті пів дня, які я там сидів, переписувався і коментував, я не отримав нічого, окрім фрустрації і циферок в аналітиці (а міг би сайт зробити!).

5. Боти.

📱 як благодатне поле для ботів існував і до появи АІ.

Але раніше на іншому кінці була людина, а зараз навпаки — диво зустріти там живу людину.

АІ постить контент, АІ пише DM, АІ робить коментарі.🤢

Тому після перших місяців я перестав відповідати на 99% повідомлень чи коментарів.

6. 📱як платформа.

Я в цілому щось пишу вже років 30.

І реально кайфую від того.

Але мені складно втиснути якусь думку в голову аудиторії, яка не запамʼятовує щось довше 300 символів!

А самому сформувати цю думку ось так коротко, не втрачаючи суті, ще складніше.

Так, за останній місяць 📱 став просувати статті, але я не певен, чи це все зайде тамтешній аудиторії.

Також мені в цілому не дуже заходить формат цієї платформи, де пушиться тільки емоційний і поляризований контент, де кожний піздобол може постити що захоче з хуками "this is insane", "R.I.P %topic%", "%topic% is dead" і щось у такому роді (і це капець як підіймає тривожність, FOMO, і в цілому кукуха починає підсвистувати).

А ставати таким мені не хотілось.

Бо навіть для піздоболії треба позиціонування, без нього ніяк.

Чи був це провал і втрата часу?

Ні, я познайомився з багатьма людьми, влився в інді-хакерську тусовку і в цілому дізнався багато цікавого.

Також я зрозумів, як працюють соцмережі (і що це херня собача, яка несе більше шкоди, ніж користі) та контент там.

Але тепер я планую проводити на платформі набагато менше часу (максимум 5-10 хв на день), щоб просто бути в курсі контексту.

А от активно писати продовжу тут і в LinkedIn.

А як у вас відносини із соцмережами?

Reshtei 📱 | Мій 📱| First Vibe Coding UA🇺🇦