Нещодавно у Києві відбулася зустріч представників бізнесу, громадськості та влади, присвячена розробці механізмів підтримки підприємців на прифронтових територіях. Провідною темою стало обговорення концепції «Front City».Якщо коротко, то це ініціатива та відповідний законопроєкт, спрямовані на підтримку та збереження економічної активності в прифронтових громадах України в умовах повномасштабної війни.
 
Тема, безумовно, вкрай актуальна, оскільки росія останнім часом посилила удари по підприємствам та логістичним центрам вітчизняного бізнесу. І найбільше дістається бізнесу саме на прифронтових територіях, оскільки арсенал засобів ураження країни-агресора тут на порядок більший. Тож питання підтримки та збереження економічної активності повинно бути у фокусі влади. Але чи так це в реальності?
 
Представники малого та середнього бізнесу неодноразово звертали увагу на необхідності звільнення прифронтових громад від місцевих податків та впровадження податку на виведений капітал, а також критичній необхідності 100% страхування воєнних ризиків за участю держави. Водночас влада робить вигляд, що проблема вирішиться сама по собі. І це при тому, що у парламенті вже давно знаходяться законопроєкти авторства Дмитра Разумкова, здатні швидко та ефективно змінити ситуацію на краще. Мова про законопроєкт №13501 щодо підтримки бізнесу на прифронтових територіях (про створення спеціальних умов для підприємців, які попри обстріли залишаються у своїх громадах і забезпечують людей роботою) та законопроєкти №15511 та №15512, які передбачають компенсацію 50% вартості товарів, пошкоджених або знищених унаслідок російських атак.
 
Однак Уряд продовжує робити вигляд, що нічого екстраординарного не відбувається. І проводити безрезультатні зустрічі, на яких роздається багато вказівок та обіцянок, але відсутні реальні кроки щодо підтримки економіки та вітчизняного бізнесу. Який, тим не менше, продовжує сплачувати податки, забезпечувати роботою українців та допомагати ЗСУ.