Після чергової складної ночі дитина зранку бере рюкзак і йде до школи. Там бачить друзів. Сідає за парту. Вчиться, а після кількох уроків отримає гарячий обід. В цей час батьки можуть працювати.

Звучить як типовий день. Але не коли все це відбувається у прифронтовому місті. Тому щоб такий день відбувся, щодня працюють сотні запорізьких освітян. Сьогодні на Саміті міських голів «Реформа шкільного харчування в дії» говорила саме про них.

Далі — мовою цифр:
▪️ запустили 90 з 92 шкіл. На початку 2024 року такі показники були фантастикою, сьогодні — реальність;
▪️ облаштували 224 укриття в 183 закладах освіти. У 2022 році їх було 99;
▪️ вивели до шкіл близько 40 тисяч дітей, що, до речі, більше, ніж тогоріч.

І окремо зазначу: всі без виключення (!) учні 1-11 класів щодня отримують безплатні гарячі обіди.

І ця система не зʼявилась на порожньому місці. Її звели. Звели силами сотень фахівців департаменту освіти, директорів, вчителів, працівників шкільних їдалень. Зробили так, аби все працювало і в тривогу, без втрати безпеки. Аби діти харчувались коли треба, а не коли можна. І саме цю систему наші освітяни тримають щодня.

Пишаюсь, що ми підписали Меморандум про будівництво фабрики-кухні у Запоріжжі. Бо це не про будівлю. Це про надважливий етап побудови стратегії хорошо шкільного харчування. Про стандарти, що будуть закладені для цілих майбутніх поколінь.

Але. Жодна інфраструктура не працюватиме без людей. Бо саме вони на вагу золота, не стіни чи обладнання. Дякую кожному й кожній, завдяки кому дитина може просто пообідати — і повернутися на урок.