Ми часто чуємо ці терміни, але не завжди розуміємо, що вони роблять і в чому різниця. Тому в цьому дописі спробуємо скласти поверхневу картину.
Як polyfilling так і transpiling ми використовуємо для того, щоб старіші браузери (environments) могли використовувати нові фічі js, навіть якщо в них вони ще не підтримуються.
У процесі поліфілу ми в коді емулюємо API, ніби вони вже є реалізованими. Наприклад:
if(!Array.prototype.with) {
Array.prototype.with = blah-blah
}Таким чином ми наче заповнюємо дири нестаючих API прямо в нашому коді.
Транспіляція працює дещо інакше. Транспілятор аналізує “сучасний” код і переписує його таким чином, щоб він відповідав старішим стандартам, які підтримуються більшістю браузерів. Наприклад, вхідний код написаний на ES6+ буде перетворений на ES5 (в цьому може допомогти Babel або інші транспайлери).