Київ.
Сьогодні.
Вечір, який важко назвати «літературним». Це більше, ніж поезія. Це голос жінки, яка чекає свого чоловіка (нашого бійця) з війни. Її чекання стало віршами. Це рядки, які народжуються зі страху й любові, з туги й сили. Вони не вигадані, не книжкові — вони справжні.
Хто любить поезію — ви знаєте, чому треба бути.
Хто не любить — просто прикиньтеся, бо такий вечір не про жанри, а про сенси.
Реєстрація за посиланням. Місце зустрічі повідомимо після. Прийдіть. Підтримайте її і підтримайте батальйон РЕЙД.
Post #287
3.15K

- ❤ 59
- 👍 18
- 🙏 3
- ❤🔥 1