🇺🇦 З Днем Конституції України!

Коли на українських землях діяли конституції інших держав, над нашими містами майоріли й їхні прапори. Червоний прапор СРСР, біло-червоний прапор Польщі, інших держав, яким у різні часи підпорядковувалася ця земля. Бо Конституція, як і прапор, є символом суверенітету. Вона визначає, хто саме є владою на певній території.

Після проголошення незалежності Україна ще шість років жила без власної Конституції. І лише 28 червня 1996 року держава остаточно закріпила те, що було проголошено у 1991 році: єдиним носієм суверенітету і джерелом влади в Україні є український народ.

Це був не лише юридичний документ. Це був символічний акт остаточного повернення господаря у власний дім. Те саме, про що писав Шевченко: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля».

І сьогодні Конституція залишається не просто книжкою зі статтями. Вона є предметом боротьби.

Ми воюємо не лише за міста й села, не лише на полі бою чи в інформаційному просторі. Ми воюємо і за право нашої Конституції визначати, що є Україною, де проходять її кордони і кому належить влада на цій землі.

Конституція України і конституція держави-агресора несумісні у своєму баченні української території. Саме тому ця війна є, серед іншого, війною конституцій і суверенітетів.

Тож у День Конституції бажаємо кожному пам’ятати: це не просто державне свято. Це нагадування про те, що господарем на цій землі є український народ. І наше спільне завдання зробити так, щоб саме українська Конституція діяла на кожному клаптику української землі, а її верховенство було підтверджене не лише законом, а й перемогою.