В Лілі (Авелін) і Нортона дуже тісний звʼязок.

Нортон все життя жив як правильний священник і мріяв стати жерцем, прямо як їх навчав пастир. Він виріс асоціальним бо інші діти в церкві його недолюблювали через те що його ставили в приклад, а сам Нортон не був зацікавлений в речах які інші діти любили.

І ось Нортон зустрів справжню жрицю. Він ідеалізував її до смішного абсурду:

На першій частині історії Лілі усіма силами підтримувала його ілюзії і намагалася бути правильною жрицею, бо її поставили вчити Нортона всьому.
З часом як Лілі почала втрачати свою особистість і губити себе, то їй стало взагалі не важливо як на неї дивиться її учень і його приліпання навіть почали дратувати. Ось на цьому малюнку я хочу показати саме цю частину 🥺