Привіт, мій щоденнику...

Побачив на теренах LinkedIn жваве обговорення (та підтримку сотень людей) про те, що до "ШІ"-агентів треба ставитися, як до співробітників людей, а не як до програм. А отже, для цього потрібні HR фахівці та їх методи.

Час від часу я заздрю тим, хто тупо завчає абревіатури та терміни. Бо дивлячись на вираз "HR for AI agents" я відчуваю когнітивний дисонанс. Адже HR містить слово Human, а AI починається з Artificial.

Втім, думаю, що це більше, ніж помилки у термінології.

Після ковіду люди стали масово працювати віддалено. І самі з усіх сил намагалися стати функціями, а не людьми: ніколи не вмикати камеру, не синхронізувати власний робочий день з робочими годинами інших. Не вітатися та не прощатися у текстових чатах — бо навіщо все це? Головне лише робота, що має бути виконана. Моє "людське" має бути суворо відрізане від роботи.

А потім прийшли мовні моделі, які стали спілкуватися з нами часто більш людяно, ніж наші колеги поруч. Чим друзі, які не мають дзвонити нам чи лишати голосові, бо це моветон та втручання в особистий простір.

Але все стало не так з "ШІ". Щоб не ходити далеко, нагадаю, що користувачі ChatGPT масово скаржилися на нову п'яту модель через те, що вона була не такою людяною, як попередня, четверта. Ще раз — мова не про якість відповідей, люди буквально страждали через те, що у них "відібрали єдиного друга".

А тепер ми кажемо, що AI-агентам потрібні HR.

Ні, ніхто не буде виправляти цю помилку з термінами. Ми просто і далі будемо сприймати AI все більше як людину. А людину все більш як лише функцію, програму.

Наш дивний новий світ.