🖋️ Олів’є Ватін, Альберто Варанда
🐙 «Жива Смерть» (за романом Стефана Вуля)
📚 Видавництво: Varvar Publishing

Події коміксу розвиваються в далекому майбутньому, в якому людство процвітає на Марсі, а понівечена й занедбана Земля залишається цікавою лиш окремим відчайдухам, дослідникам та контрабандистам.

В новому світі технології Старої Землі заборонені як такі, що суперечать етичним нормам. Тим не менш, знаходяться деякі науковці, ладні потай скуповувати, вивчати й застосовувати знання з незаконних книг. Саме таким був Йоахім, допоки не попався на гарячому. Але його таланти в нанобіології виявилися затребуваними для однієї дуже цікавої справи.

Марта — дослідниця. Вона фінансує пошуки артефактів земної цивілізації людей, прагнучи отримати з них знання і прибуток. Під час дослідження споруд частково зруйнованого й затопленого міста її донька Ліза загинула, тож тепер згорьована мати прагне повернути дівчинку будь-якою ціною. Але ігри зі смертю — завжди погана ідея…

Під час читоглядіння моя реакція на комікс була приблизно така:
🔹 Хм… Цікаво
🔹 Непогано
🔹 Ого! 😲
🔹 Що за… ?! 😱
🔹 Ясно 😳…

Розповідь швидка, особливо її кульмінація. В якийсь момент я втратила розуміння чому відбувається те, що відбувається, але останні сторінки все розставили по місцях. Причиною спантеличення стала помилка інтерпретації одного, здавалося, геть неважливого моменту на початку 🙂. Коли усе стало на свої місця, події набули нового сенсу.

Мені сподобалася ідея коміксу та його похмура атмосфера. Поєднання наукової фантастики і горору з готичною естетикою Середньовічного замку в горах виглядають приголомшливо. Кількасотлітній кіборг, величезні приручені павуки, гігантські розумні восьминоги-мутанти і те, що можна назвати "живою смертю" — елементи, що лакають, але також і ставлять питання етичних меж людських прагнень та наукового прогресу.

Візуальний стиль мені теж сподобався. Виразна деталізація персонажів, інтер'єрів та краєвидів з використанням похмурих тонів і контрастів світла й тіні сприяє зануренню в історію та нагнітає відчуття невизначеності, розгубленості, приреченості, страху перед невідомим і жахливим. Особливо вражаюче виглядають панорамні зображення 🖤.