Чесно… не їбу як вигрібати це все. Зараз несеться в коментах про те що я погана, бо вижила, бо іншим нагород не дають, бо інші в полоні… і ви можете казати що то боти, але ні. Я знаю реальних людей, військових, які не одну хуйню разом пройшли, або просто знають мене, або були якось дотичні, і головна тема для яких - мій колір нагородження у Варшаві. Тобто блять не те, що я попри панічні атаки поїхала туди, де мені максимально дискомфортно, не те що витратила свою відпустку на дипломатичну роботу, не зміст моєї промови, нє. Колір блять волосся. Вже не вага? А шо такоє? Найшли нову тему?
Це такий сюр, рідні. Коли з твого ж підрозділу люди для яких ти з особистих грошей гребеш майно щоб черешеньки не дай Бог свою копієчку не потратили, шкребеш ті збори і ефіри… коли 4,5 роки безкоштовно лупашиш, потім оформлюєшся і тобі предʼявляють за те що я маю контракт 18-24? Типу… шо?
Я щиро не розумію, чого єдина людина до якої завжди є дойоб то я. То вага не така, то волосся, то занадто гарна з полону вийшла, як одна мандаліна написала «як з курорту». То не з таким волоссям у Варшаву поїхала, то контракт 18-24 підписала. Пояснити в чому дойоб? А Я НЕ ЗНАЮ! І вони не можуть пояснити.
Пояснюєш, що від цієї нагороди толку то й тільки - 4 хвилини ефірного часу на найпотужнішому форумі Польщі де високопосадовці з усієї Європи запрошені. Промова потужна, що я погодилась на цю нагороду лише задля цього. Що крім статуетки це нічого не дає, що то просто можливість говорити. До пізди. Червоне волосся і «хтось вмирає, а комусь нагороди».
Такий сюр, такий морок
Боже блять, заберіть нагороду і засуньте собі в сраку ті, хто думає що то велика мені радість, заради якої я шостий рік єбашу. 🤦🏻‍♀️